Справа № 357/5832/17
6/357/28/22
10 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Бутова Ю. В.,
за участю:
приватний виконавець Сидорчук А.А.;
представник боржника - адвокат Кузьменко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрія Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 з вилученням паспортного документа,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 з вилученням паспортного документа.
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у приватного виконавця Сидорчука Андрія Анатолійовича знаходиться виконавче провадження № 65725727 при виконанні постанови Апеляційного суду Київської області від 13.09.2018 року у справі № 357/5832/17 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованості за кредитним договором № 1/2591625 від 30.03.2016 року у розмірі 639 851,41 грн., з яких: 562 823,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34 863,55 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 5 362,58 грн. - нараховані відсотки, 33 865,44 грн. - прострочені відсотки, 2 936,23 грн. - пені. Виконавцем вчинялися дії щодо виконання виконавчого документа, однак вказане рішення боржником ОСОБА_1 не виконано, при цьому він має задокументований закордонний паспорт та перетинає кордон України за допомогою морського транспорту, що свідчить про те, що він має кошти, але не вчиняє жодних дій для погашення заборгованості, а отже ухиляється від виконання рішення суду.
Посилаючись на ст. 441 ЦПК України, Закони України «Про виконавче провадження», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», приватний виконавець Сидорчук В.В. просить винести ухвалу, якою встановити тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи ОСОБА_1 , FB№732340 виданим 14.08.2015 року органом видачі 3210, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань, покладених постановою Апеляційного суду Київської області від 13.09.2018 року по справі № 357/5832/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Приватний виконавець Сидорчук А.А. в судовому засіданні підтримав заявлене подання, вказав про відсутність у боржника доходів та наявність у нього закордонного паспорта, ним вчинено всі дії щодо виконання рішення суду, боржника він не бачив, а постанова про відкриття надсилалась йому рекомендованим листом без повідомлення про вручення, оскільки інше не передбачено. Просив подання задовольнити.
Представник боржника - адвокат Кузьменко С.В., в судовому засіданні заперечувала проти задоволення подання, просила відмовити у його задоволенні, надала письмові пояснення. Вказала, що подання є передчасним, оскільки боржник не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження та не знав про наявність вказаного виконавчого провадження, дізнався лише після отримання цього подання та ознайомлення представником з матеріалами виконавчого провадження, в яких відсутні відомості, що він ухиляється від виконання рішення суду. Наданий реєстр відправки не доводить, що саме боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, зазначила, що останній буде виконувати рішення суду по мірі можливості.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
13.09.2018 року постановою Апеляційного суду Київської області у справі № 357/5832/17 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором № 1/2591625 від 30.03.2016 року у розмірі 639 851,41 грн., з яких: 562 823,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34 863,55 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 5 362,58 грн. - нараховані відсотки, 33 865,44 грн. - прострочені відсотки, 2 936,23 грн. - пені.
01.11.2018 року на виконання вказаного рішення суду Білоцерківським міськрайонним судом Київської області виданий виконавчий лист.
28.05.2021 року представник АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до приватного виконавця Сидорчука А.А. з заявою за вих. № 10451/1070 про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.
08.06.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича відкрито виконавче провадження № 65725727 при примусовому виконанні виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду від 01.11.2018 року № 357/5832/17 2/357/599/18.
Відповідно до наявного в матеріалах справи реєстру відправки поштової кореспонденції, відправлення № 0600006637318 вручене ОСОБА_1 08.06.2021 року.
Згідно з відповіддю на запит № 105222687 від 08.06.2021 року в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби.
Боржник на обліку в органах ДФС не перебуває, відкриті рахунки відсутні, що вбачається з відповідей на запит № 105222688 від 08.06.2021 року та № 132952610 від 31.01.2022 року.
07.07.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича в межах виконавчого провадження № 65725727 накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .
За Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 264748993 від 07.07.2021 року, відомості щодо наявності в боржника нерухомого майна, заборон чи іпотек в Реєстрі відсутні.
Відповідно до відповідей на запити № 107691326 від 07.07.2021 року, № 105222752 від 09.06.2021 року та № 132952592 від 31.01.2022 року, в Державній фіскальній службі України відсутня інформація щодо отримання боржником доходів.
28.08.2021 року приватний виконавець звернувся до Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" з вимогою № 11871 про надання інформації щодо посвідчення моряка № НОМЕР_2 від 08.05.2014 року, щодо останнього підняття на борт ОСОБА_1 , дату звільнення, посаду моряка, назву судна на якому останній перетинав кордон та факти перетину кордону.
28.08.2021 року приватний виконавець звернувся до ДП "В.Шіпс (Україна)" з вимогою № 11870 про надання інформації щодо сприяння при укладенні контрактів у сфері працевлаштування та сторін такого трудового договору.
Згідно з відповіддю Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" № 20/7-586/1590 від 10.09.2021 року, відсутні підстави для виконання вимоги.
ДП "В.Шіпс (Україна)" листом № 1033 від 13.09.2021 року повідомило, що надавало послуги ОСОБА_1 з посередництва у працевлаштуванні та за їх посередництвом було укладено 4 трудових договори (контракти): від 21.05.2019 року укладено з агентом V.Ships UK Limited, діючої в інтересах судновласника CSL Tecumseh L.P., від 16.01.2020 року, від 30.11.2020 року, від 30.07.2021 року - з агентом V.Ships UK Limited, діючої в інтересах судновласника Hull 2227 Shipping LTD.
13.09.2021 року приватний виконавець звернувся до ДП "Адміністрація морських портів України" з вимогами № 12815, 12816 про надання інформації щодо посвідчення моряка № АВ 531950 від 08.05.2014 року, щодо останнього підняття на борт ОСОБА_1 , дату звільнення, посаду моряка, назву судна на якому останній перетинав кордон та факти перетину кордону.
Згідно з відповіддю на запит № 115072127 від 20.09.2021 року в Державної прикордонної служби України відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону.
У ДП "Адміністрація морських портів України" відсутня інформація щодо володільця посвідчення моряка № НОМЕР_2 від 08.05.2014 року та щодо перебування ОСОБА_1 на борту певного судна та перетинання ним державного кордону, що вбачається з листа № 3345/10-01-01/Вих від 27.09.2021 року.
Відповідно до відповіді Державної міграційної служби України № 6.3-10714/6-21 від 26.10.2021 року, на запит приватного виконавця № 15611 від 18.10.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задокументований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 17.02.2006 року органом видачі 8031 строком до 17.02.2016 року та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданим 14.08.2015 року органом видачі 3210.
При вирішенні подання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Верховний Суд у постанові № 331/8536/17 від 28.10.2020 року вказав, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою саме невиконання цього рішення.
Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» ЄСПЛ підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку із неоплаченими боргами, ЄСПЛ у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення ЄСПЛ від 13.11.2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії» (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та ФельдешнеХайлік проти Угорщини» (FoldesandFoldesneHajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеши Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25.01.2007 року за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23.06.1981 року за справою «ЛеКонт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (LeCompte, VanLeuvenandDeMeyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».
Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Отже сама по собі наявність у боржника невиконаних зобов'язань, про що вказує у даній справі приватний виконавець, та неможливість в примусовому порядку задовольнити відповідні вимоги за рахунок коштів чи майна боржника, не може свідчити про ухилення останнього від виконання покладених на нього обов'язків. На момент звернення до суду з відповідним поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. При цьому, одночасному доведенню належними доказами підлягає факт наміру особи вибути за межі України з метою ухилитися від покладених на нього рішенням суду обов'язків, що в даному випадку заявником не виконано.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
На підставі наведеного вище, слід зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
З наданих до подання матеріалів не вбачається про обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження, що свідчить про відсутність підстав вважати про ухилення останнім від сплати боргу, при цьому суд зауважує, що реєстр відправки кореспонденції не є підтвердженням вручення постанови про відкриття виконавчого провадження саме ОСОБА_1 . Крім цього, з наданого реєстру неможливо встановити, який саме документ був відправлений за номером накладної № 0600006637318.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, а також те, що приватним виконавцем не доведено факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадженні та ухилення боржника від виконання судового рішення, в тому числі факт наміру особи вибути за межі України з метою ухилитися від покладених на нього рішенням суду обов'язків, суд дійшов висновку про недоведеність та передчасність подання, в зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 260, 353, 354, 441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрія Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 15.02.2022 року.
СуддяА. Ю. Цуранов