Справа № 357/14921/21
3/357/333/22
28.01.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП: у справі відсутній, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 292127 від 20.11.2021 року, 20 листопада 2021 року о 02 год. 40 хв. в м. Біла Церква по вул. Чапаєва, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення авто на місці події, так як не заважав іншим учасникам дорожнього руху.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП заперечив та пояснив суду, що 20 листопада 2021 року о 02 год. 40 хв. він дійсно їхав на своєму автомобілі та його зупинили працівники поліції. Під час спілкування поліцейські запитали чи не вживав він наркотичних засобів на що він відповів, що жодних наркотичних засобів не вживає. Проте працівники поліції повідомили йому, що він має поїхати з ними до м. Києва для проходження огляду на стан сп'яніння, або ж підписати протокол про адміністративне правопорушення, про відмову від проходження огляду. Зазначили також, у разі якщо він поїде до м. Києва для проходження огляду, то вони заберуть транспортний засіб на штраф майданчик, а в лікарні все одно буде зафіксовано, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Також вказали, що якщо він протягом трьох останніх тижнів вживав наркотичні засоби, то результати огляду також покажуть, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 також зазначив, що свідків на місці події не було, а працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, пасажирів якого вони попросили просто підписати вже заповнені письмові пояснення та протокол. Також пояснив, що через те, що боявся, що у нього заберуть автомобіль, підписав протокол про адміністративне правопорушення, зауважив, що від керування його не відстороняли.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 292127 від 20.11.2021 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.11.2021, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_2 від 20.11.2021, письмові пояснення ОСОБА_3 від 20.11.2021, довідку щодо наявності посвідчення водія від 21.11.2021,довідку щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 21.11.2021, рапорт поліцейського Пилипенка Б. від 20.11.2021, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Дослідивши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, суд зазначає, що на першому відеозаписі відображено та з нього слідує, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що у разі правомірної поведінки, в нього буде можливість передати його транспортний засіб іншому водію, а за інших обставин, його буде доставлено в м. Київ для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, де все одно буде зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння. При цьому, інший працівник поліції додав -«протягом трьох тижнів покаже».
На зазначене ОСОБА_1 повідомив, що він не вживає наркотичних засобів та якщо потрібно він здасть всі необхідні аналізи.
На другому відеозаписі вже відображено процедуру ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, при цьому свідків на даному відеозаписі не вбачається.
Будь-яких інших відеозаписів, на яких було б відображено дані події до матеріалів справи додано не було, при цьому суд зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналізуючи відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, суд вказує на те, що на них наявні заперечення ОСОБА_1 про те, що він не перебуває у стані наркотичного сп'яніння, а також його згода на проходження огляду в медичному закладі з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Також, суд приймає доводи та пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні, що останній підписав протокол про адміністративне правопорушення під тиском та погрозою поліцейських, що у нього буде забрано транспортний засіб, а також відсутність свідків на місці події, оскільки такі доводи повністю узгоджуються з даними відображеними на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.
За встановлених судом обставин, суд зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Враховуючи доводи ОСОБА_1 , які вказують на те, що протокол було складено за відсутності свідків, а пояснення та підписи свідків у протоколі носять формальний характер, оскільки дані свідки фактично не були очевидцями даних подій, тому суд критично оцінює письмові пояснення свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20.11.2021 та протокол про адміністративне правопорушення, та приходить до висновку, що даний протокол було складено з порушенням п. 8 Порядку, а відтак є неналежним та недопустимим доказом у справі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, яким в даному випадку є КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4».
Однак, з наявного матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.11.2021 року встановлено, що працівники поліції направляли ОСОБА_1 до КНП «Ставищанська лікарня», що в даному випадку не є найближчим визначеним медичним закладом, а будь-яких доказів, щодо неможливості проведення огляду ОСОБА_1 в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4» з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння матеріали справи не містять.
Окрім цього з відеозапису слідує, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду в м. Київ.
Вказані вище недоліки свідчать про відсутність законних підстав та на формальність направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
За встановлених судом обставин, суд констатує, що працівниками поліції було порушено процедуру направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
З даного приводуу, суд також зауважує, що згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Вирішуючи справу, суд враховує, що лише вимога суб'єкта владних повноважень, що ґрунтується на законі, має наслідком її виконання, висування ж вимоги, що не продиктована об'єктивними передумовами і наповнена лише формальним змістом, не є підставою для її виконання за рахунок шкоди для особистих інтересів особи.
Означені вимоги суб'єкта владних повноважень не повинні межувати із свавіллям та з незаконним посяганням на права та обов'язки людини. Тому відсутність підстав для проведення огляду у сукупності з тим, що судом не було встановлено відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також встановлені судом порушення та формальність вказаного провадження свідчать про відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. О. Гребінь