Справа № 288/968/21
Провадження № 2/288/21/22
17 лютого 2022 року. смт.Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку за набувальною давністю,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку за набувальною давністю в якому з врахуванням уточнених позовних вимог /а.с.124-126/ вказує, що він в 2007 році вирішив придбати житловий будинок в АДРЕСА_1 .
Про придбання 1/2 частки будинку Позивач домовився з спадкоємцем попереднього власника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та передав їй кошти за придбання вказаної частки будинку. Так, як частка будинку не була оформлена на Відповідача, вона видала довіреність на ім'я Позивача, якою уповноважила його оформляти житловий будинок. Проте до закінчення строку дії довіреності, право власності Відповідача на житловий будинок не оформлено, зв'язок з нею Позивач втратив, а тому він позбавлений можливості набути право власності на житловий будинок.
Щодо придбання іншої 1/2 частки будинку, Позивач домовився з дружиною іншого спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та також сплатив їй кошти, в подальшому Позивач дізнався, що спадщину після його смерті прийняв його син - ОСОБА_7 , з яким у Позивача домовленостей щодо будинку не було.
З 2007 року Позивач з сім'єю вселилися до вищевказаного будинку, переоформили рахунки на постачання електроенергії на своє ім'я, сплачують за комунальні послуги. Вони проживають у будинку до даного часу, роблять поточні та капітальні ремонти, що забезпечує збереження будинку та обробляють земельну ділянку біля будинку.
Позивач зазначає, що є достатньо підстав для визнання за ним права власності на 1/2 частку житлового будинку за набувальною давністю, а саме на та частку, що належала ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на 1/2 частку житлового будинку з 1/2 часткою господарських будівель і споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, в поданій позовній заяві просив справу розглядати у його відсутність. /а.с.124-126/
Відповідач в судові засідання 19 січня 2022 року та 17 лютого 2022 року не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання була належним чином повідомлена, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до Судових викликів № 288/968/21/15641/21 вих. від 29 грудня 2021 року та № 288/968/21/1512/22 вих. від 07 лютого 2022 року, розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач - ОСОБА_2 була повідомлена про судові засідання, які відбудуться 19 січня 2022 року о 09.00 годині та 17 лютого 2022 року о 08.30 годині.
Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно частини четвертої статті 223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На замовлення ОСОБА_1 , станом на 26 лютого 2021 року ФОП ОСОБА_8 , було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та згідно характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами: - житловий будинок, під літерою А; - сарай, під літерою Б; - погрібник, під літерою В; - погріб, під літерою п/в; - убиральня, під літерою Г; - літній душ, під літерою Д; - колодязь, під літерою № 1. /а.с.5-7/
24 травня 2021 року за № 28 суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_8 , видано ОСОБА_1 довідку до технічного паспорта на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 про те, що інвентаризаційна вартість житлового будинку з господарськими будівлями з урахуванням діючої індексації станом на 24 травня 2021 року становить - 94632.00 гривень. /а.с.8/
Згідно довідки від 10 лютого 2021 року № К-71/02-25-П, виданої Квітневою сільською радою, Попільнянського району, Житомирської області, ОСОБА_1 з 2007 року по даний час постійно, безперервно, разом з родиною проживають в житловому будинку по АДРЕСА_1 , обробляють земельну ділянку, роблять поточний та капітальний ремонт (що забезпечує збереження будинку по даний час), сплачують комунальні послуги. /а.с.9/
Відповідно до витягу з погосподарської книги № 2 за 1986-1990 роки Квітневої сільської ради, виданого Квітневою сільською радою 24 лютого 2021 року за № К-89/02-25-П, за особовим рахунком № НОМЕР_1 за ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувався житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 . Особовий рахунок було закрито в зв'язку зі смертю. /а.с.10/
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 серпня 1988 року, виданого державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1177, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частки за кожним є: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: село Почуйки, Попільнянського району, Житомирської області. /а.с.11/
15 липня 2008 року за № 4635/2-15, державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори звернувся до бюро технічної інвентаризації Попільнянського району, Житомирської області з заявою в якій просив зареєструвати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого Попільнянською державною нотаріальною конторою 04 серпня 1988 року за реєстровим № 1177 та видати ОСОБА_10 довідку - характеристику на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, село Почуйки, що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.12/
Відповідно до довіреності від 27 травня 2019 року, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями з питань управління та користування належним їй рухомим та нерухомим майном та питань відчудження, шляхом укладення та підписання договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, село Почуйки на умовах та за ціну йому відомих, з правом отримання належних їй від укладених договору купівлі - продажу квартири грошових коштів. /а.с.13/
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 28 липня 2017 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилося на « ОСОБА_12 ». /а.с.14/
В порядку розгляду вказаної справи судом було витребувано від Одинадцятої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 1222/2008 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка містить: - заяву ОСОБА_10 від 15 липня 2008 року про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 ; - свідоцтво про смерть; - Витяг із спадкового реєстру (Спадкові справи); - Витяг із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи); - свідоцтво про одруження; - свідоцтво пор народження; - запити нотаріуса; - Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі; - заяву ОСОБА_13 від 17 липня 2008 року про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_3 ; - свідоцтво про укладення шлюбу; - заяву ОСОБА_14 від 17 липня 2008 року про відмову від прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 ; - свідоцтво про народження; - свідоцтво про укладення шлюбу. /а.с.25-37/
Згідно свідоцтва по смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.с.39/
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 24 червня 2021 року, вбачається, що Третьою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 . /а.с.45/
До Спадкової справи № 239 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 додано: - заяву ОСОБА_7 про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5 ; - свідоцтво про народження; - свідоцтво про смерть; - довідку про місце проживання ОСОБА_5 ; - доручення; - заяву ОСОБА_7 від 12 березня 2001 року; - довідку БТІ; - Витяг з Єдиного реєстру заповітів; - доповнення до заяви ОСОБА_7 ; - договір купівлі - продажу від 19 січня 1976 року; - довідку - характеристику на домоволодіння; - довідку від 12 грудня 2002 року; - свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 грудня 2002 року; -квитанції про сплату держмита; - довідку про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ; - запит державного нотаріуса від 14 жовтня 2007 року. /а.с.82-99, 104-122/
За змістом статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку та господарські будівлі з тих підстав, що він з 2007 року відкрито, безперервно та добросовісно володіє та користується даним майном.
Відповідно до частини першої - третьої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, набувається за рішенням суду. (частини перша, четверта статті 344 ЦК України)
Як вбачається з пунктів 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
Нормами статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивачем доведено, що він з 2007 року добросовісно заволодів майном, а саме: 1/2 частиною житлового будинку з господарськими спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , понад десять років відкрито, безперервно та добросовісно ним володіє, отже визнання його права власності за набувальною давністю на вказане майно не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за Позивачем права власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами.
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду просить залишити судові витрати за собою, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.
Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року; статтями 319, 328, 344 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 200, 211, 223, 258, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку за набувальною давністю- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) право власності за набувальною давністю на 1/2 частку житлового будинку з 1/2 часткою господарських будівель і споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник