Справа № 288/86/22
Провадження № 2/288/173/22
17 лютого 2022 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (далі - відповідач).
Шлюб зареєстровано 07 серпня 1993 року Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, актовий запис за № 24.
Від шлюбу мають двох повнолітніх синів.
Спільне життя з відповідачем не склалось, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми.
Подружні відносини між сторонами припинились з 2021 року, з цього часу спільне господарство не ведеться.
Позивач не має можливості розірвати шлюб через органи РАЦС, через те, що відповідач відмовляється з'явитись до органу РАЦС.
Збереження шлюбу позивач вважає неможливим.
Позивач просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Ухвалою суду від 20 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових доказів щодо заперечення проти позову.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі та судові витрати покладає на себе.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення особисто.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07 серпня 1993 року Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 24, після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
За визначенням частини 2 статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічне положення закріплено в статті 24 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що є всі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач в судовому засіданні просила залишити судові витрати за нею, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 07 серпня 1993 року Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, запис за № 24, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини залишити - « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник