Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1318/21
2-к/287/1/22
17 лютого 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Винара Л.В.,
за участю секретаря Кострицької Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську клопотання про визнання та виконання на території України рішення суду Дрогичинського району Брестської області Республіки Білорусь від 16.03.2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 державного мита в розмірі 417 рублів 23 копійки Національного банку Республіки Білорусь,-
До Олевського районного суду Житомирської області надійшло клопотання заступника начальника інспекції - начальника управління по роботі з платниками по Дрогичинському району інспекції Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь по Березівському району ОСОБА_2 провизнання та виконання на території України рішення суду Дрогичинського району Брестської області Республіки Білорусь від 16.03.2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 державного мита в розмірі 417 рублів 23 копійки Національного банку Республіки Білорусь.
Відповідно до частини 1 статті 467 ЦПК України боржник ОСОБА_1 була повідомлена про надходження зазначеного клопотання, а також їй було запропоновано у місячний строк надати до Олевського районного суду Житомирської області можливі заперечення проти цього клопотання.
Заперечень проти призначення справи до розгляду від ОСОБА_1 не надійшло.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 02.12.2021 року клопотання призначено до розгляду на 17 год. 30 хв. 21.12.2021 року та в подальшому розгляд клопотання був перенесений на 16 год. 30 хв. 17.02.2022 року.
В судове засідання ОСОБА_1 на розгляд клопотання не з'явилась та не повідомила про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом направлення на її адресу судової повістки, що стверджується матеріалами справи.
За вимогами частини 1 статті 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника.
Суд, розглянувши подані документи, приходить до наступних висновків.
Так судом встановлено, що до Олевського районного суду Житомирської області від Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшло клопотання заступника начальника інспекції - начальника управління по роботі з платниками по Дрогичинському району інспекції Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь по Березівському району ОСОБА_2 провизнання та виконання на території України рішення суду Дрогичинського району Брестської області Республіки Білорусь від 16.03.2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 державного мита в розмірі 417 рублів 23 копійки Національного банку Республіки Білорусь.
Згідно з частиною 1 статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
22 січня 1993 року з метою забезпечення належного захисту прав і законних інтересів громадян та осіб, що проживають на їхніх територіях, у м. Мінську (Республіка Білорусь) була підписана Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, Договірною Стороною якої, зокрема, є Україна, (далі - Конвенція), яка 10 листопада 1994 року була ратифікована Верховною Радою України та 14 квітня 1995 року набула чинності для України.
Зазначена Конвенція застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменістаном.
Відповідно до статті 51 зазначеної Конвенції кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін: а) рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань (далі - рішень).
Відповідно до статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Згідно з частиною першою статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
В пунктах 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.12.1999 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень,постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що розгляд судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами учасницями відповідних міжнародних договорів. Клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.
Відповідно до частини 1 статті 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Як вбачається з матеріалів клопотання рішення суду Дрогичинського району Брестської області Республіки Білорусь від 16.03.2021 року у справі за позовом управління з праці, зайнятості і соціального захисту Дрогичинського районного виконавчого комітету до ОСОБА_1 про відшкодування надлишку виплачених сум допомоги по догляду за дитиною, яке набрало законної сили 01 квітня 2021 року, на території Республіки Білорусь в частині стягнення державного мита не виконувалось, оскільки ОСОБА_1 проживає на території України, що підтверджується матеріалами клопотання та довідкою Олевської міської ради Житомирської області за № 3072 від 26.10.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Підстави для відмови у задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, визначені статтею 468 ЦПК України, не встановлені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню.
Згідно пункту 8 статті 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Встановивши, що в рішенні суду Дрогичинського району Брестської області Республіки Білорусь від 16.03.2021 року, суму державного мита зазначено в іноземній валюті (417 рублів 23 копійки), суд дійшов висновку про необхідність визначення її в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали (станом на 17.02.2022 року) з розрахунку 1 білоруський рубль = 10,9846 грн., що становить 4583,10 грн.
Керуючись ст.ст. 462-467 ЦПК України, суд, -
Клопотання - задоволити.
Визнати та дозволити примусово виконати на території України рішення суду Дрогичинського району Брестської області Республіки Білорусь від 16.03.2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 державного мита в розмірі 417 рублів 23 копійки Національного банку Республіки Білорусь.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дрогичина Брестської області Республіки Білорусь на користь управління по роботі з платниками по Дрогичинському району інспекції Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь по Березівському району державне мито в розмірі 417 рублів 23 копійки Національного банку Республіки Білорусь, що в перерахунку складає 4583 грн. 10 коп.
На підставі даної ухвали видати виконавчий лист.
Адреса боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_2 , видана 19.09.2019 року органом 1801.
Адреса стягувача управління по роботі з платниками по Дрогичинському району інспекції Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь по Березівському району: Республіка Білорусь, Брестська область, місто Дрогичин, вул. Леніна, буд. 151.
Стягувані кошти переказувати на розрахунковий рахунок Головного управління Міністерства фінансів Республіки Білорусь по Брестській області № ВY02АКВВ36029120100030000000 у Відкритому акціонерному товаристві «АСБ Беларусбанк», м. Мінськ, код АКВВВY2Х, УНП 201206012, код платежу 03002, призначення платежу : державне мито згідно рішення суду від 16.03.2021 року, отримувач платежу: бюджет Республіки Білорусь.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя : Л.В.Винар