Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1299/20
2/287/197/22
14 лютого 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 20.12.2018 року. Від вказаного шлюбу з відповідачем мають неповнолітню дитину: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, можливості зберегти сім'ю немає, кожен зі сторін по різному дивиться на головні критерії шлюбу, на життя, сім'ю, виховання дитини, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, у зв'язку з чим позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, а також стягнути з відповідача на її користь витрати понесені на оплату судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Винару Л.В.
03.11.2021 року на запит суду надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача по справі ОСОБА_2
05.11.2021 року ухвалою Олевського районного суду Житомирської області позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України та позивачці надано строк для усунення недоліків.
18.11.2021 року на адресу суду від позивачки надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та уточнена позовна заява.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 23.11.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, від неї надійшла письмова заява, згідно якої вона просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили. Відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони з 20.12.2018 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 138, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ( а.с. 8).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 (а.с. 3, 23).
Позивачка не перебуває на обліку з приводу вагітності в медичному закладі, що стверджується довідкою КНП «Олевська ЦЛ» № 121 від 20.07.2020 року (а.с. 5).
Як вбачається із змісту поданої позовної заяви, яка не заперечується відповідачем, спільне життя у сторін не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя і обов'язки, на підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що сторони стали чужими людьми, на даний час разом не проживають та спільного господарства не ведуть. Можливості зберегти сім'ю немає, кожен із сторін по різному дивиться на головні критерії шлюбу, на життя, сім'ю, виховання дитини. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, спричиняє позивачці душевні страждання. За таких обставин подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та інтересам дитини. На примирення позивачка не згодна, а тому вважає, що шлюб слід розірвати.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя.
Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказує, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивачка не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Крім цього, позивачка, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених нею і документально підтверджених судових витрат (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 56, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 20.12.2018 року Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 138 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені позивачкою витрати на оплату судового збору за розгляд цивільної справи судом в розмірі 840, 80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID-картка № НОМЕР_3 , видана 24.01.2019 року органом видачі № 1828, ІПН НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л.В.Винар