Справа № 296/8850/20
2/296/280/22
"21" січня 2022 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої - судді Маслак В.П.,
при секретарі Рабчинській Я.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» звернулось до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за спожитий природний газ в сумі 31087,85 грн., а також сплачений судовий збір.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 відповідно до укладеного типового договору постачання природного газу є побутовим споживачем природного газу, який постачається за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, в період з 01.12.2017 по 30.09.2020 ОСОБА_3 не в повному обсязі та несвоєчасно здійснювала оплату за постачання природного газу (погашення заборгованості), внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 31087,85 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, щодо застовусання строків позовної давності заперечив. Також вказав, що договір постачання природного газу побутовим споживачам не потребує двостороннього підписання, письмової форми договору.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Соломонюк С.А. в судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення посилаючись на те, що договору з позивачем ОСОБА_3 не підписувала. Крім того, просили застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності, а також врахувати те, що відповідач є пенсіонером.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Підтвердженням приєднання до умов договору є підписана та повернута заява-приєднання, та/або сплачений споживачем рахунок постачальника за поставлений природний газ, та/або фактичне споживання природного газу.
З дня вступу в дію Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015, які набрали чинності 27.11.2015, Кодексу газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» отримало право на здійснення постачання природного газу населенню.
У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов'язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Враховуючи оплати і споживання по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з особового рахунку, відповідач ОСОБА_3 приєдналась до умов типового публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам. Доказів на підтвердження незгоди споживача на укладення вищевказаного договору шляхом подачі відповідної заяви в ході розгляду справи відповідачем та її представником суду надано не було.
Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» та відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено публічний договір постачання природного газу побутовим споживачам. Посилання відповідача на відсутність укладеного між нею та позивачем договору не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.
Як вбачається з довідки виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , cтаном на 31.05.2019 припинено за порушення (а.с.12).
Відповідно до розрахунку споживання природного газу та фінансового стану рахунку, за період з жовтня 2016 року по вересень 2020 року (з урахуванням сплачених коштів) по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , рахується заборгованість в розмірі 31087,85 грн (а.с.11,13).
Згідно ст.162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За змістом ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву споживача кореспондує обов'язок, серед інших, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору, що передбачено ч.1 ст.634 ЦК України.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду №285/4671/15-ц від 14.01.2019 року.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» та ОСОБА_3 публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам, у зв'язку з неналежним виконанням якого у неї виник обов'язок щодо погашення заборгованості.
Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України), а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 цієї статті).
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно фінансового стану рахунку вбачається, що в період з жовтня 2016 року по грудень 2017 року ОСОБА_3 не сплачувала кошти за споживання природного газу та погашення заборгованості, перший платіж нею був внесений в січня 2018 року в розмірі 500,00 грн, що свідчить про невизнання ОСОБА_3 боргу у вказаний вище період. При цьому, з позовом до суду позивач звернувся лише в жовтні 2020 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахована позивачем заборгованість підлягає стягненню за останні три роки до моменту звернення до суду, а саме за період із листопада 2017 року (в межах заявлених позовних вимог), що згідно поданого розрахунку становить 22718,39 грн, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1536,10 грн.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-91, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" 22718,39 боргу за спожитий природний газ.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" 1536,10 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут», місцезнаходження: м.Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 39577504.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя В. П. Маслак