справа № 278/2609/21
17 лютого 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Татуйка Є.О., за участю секретаря Мельник Ю.Ю., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дитини, -
На розгляді в суді перебувала дана судова справа рішенням у якій від 12 січня 2022 року первісний позов задоволено, а зустрічний відхилено.
15 лютого 2022 року на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.
Судом встановлено наступне.
28 грудня 2021 року та 11 січня 2022 року представник позивача за первісним позовом подавала заяви про стягнення судових витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги у даній справі в загальному розмірі 29 480 гривень. Такі витрати складаються з підготовкою процесуальних документів представником позивача, прийняття ним участі у судових засіданнях та транспортні витрати адвоката. На підтвердження їх понесення представник первісного позивача надала відповідні матеріали.
Представник відповідача за первісним позовом заперечував задоволення такої заяви, оскільки вважає її безпідставною та такою, яка суперечить судовій практиці, що, зокрема, освітлена в рішення суду касаційної інстанції від 11 лютого 2019 року у справі № 335/9780/15.
Процесуальним законом дане питання врегульовано наступним чином.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони (ст. 138 ЦК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ст. 270 ЦПК України).
Проаналізував фактичні обставини справи та вимоги процесуального закону, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача понесених останньою та документально підтверджених судових витрат з огляду на наступне.
Суд вважає при заявлені судових витрат представник позивача за первісним позовом виконала зазначені вимоги процесуального. Доводи представника відповідача, суд вважає голослівними та такими, які не ґрунтуються на вимогах законодавства. Згадувана представником відповідача судова практика з даних правовідносин стосуються процесуального закону в редакції 2004 року, в той час коли дана справа розглядалась за процесуальним законом в редакції 2017 року.
Клопотання про зменшення судових витрат представником відповідача не заявлялось.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, -
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати за розгляд даної справи в розмірі 29 480 (двадцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17 лютого 2022 року.
Суддя Євген Татуйко