Справа № 274/914/22 Провадження № 2/0274/826/22
17.02.2022 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У поданій 15.02.2022 в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить скасувати як незаконний наказ в.о. директора Комунального некомерційного підпиємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради від 31.01.2022 за № 14 - ОС «Про відсторонення від роботи», яким ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів (санітарного автомобіля «Швидка допомога») підстанції ЕМД м. Бердичева, було відсторонено від роботи з 01 лютого 2022 року на час відсутності щеплення проти СОVID - 19, чи до моменту надання медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID - 19, виданий закладом охорони здоров'я, без збереження зарплати; поновити ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів (санітарного автомобіля «Швидка допомога» підстанції ЕМД м. Бердичева Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради та зобов'язати відповідача виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.02.2022.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до ч.4 ст. 175 КУпАП, якщо позовна заява подається особою, звільненої від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до вимог позовної заяви позивачем оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивач не звільнений з роботи, а лише відсторонений від виконання своїх трудових обов'язків.
За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов'язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.
За змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року справа №910/4518/16 та Верховного суду від 10.10.2019 року справа №369/10046/18.
Оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов'язків, а не звільненням із займаної роботи, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, тому доводи позивача щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеним у позовній заяві вимогами з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.
Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Як вбачається з позовних вимог позивач пред'являє, зокрема, дві позовні вимоги немайнового та майнового характеру: про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 31.01.2022 за № 14 - ОС про відсторонення позивача від роботи та зобов'язання виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Тому, в даному випадку, посилання позивача на п.1 ч.1 ст.5 Закону, як на підставу його звільнення від сплати судового збору, не ґрунтується на вимогах законодавства.
Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи, а також про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, оскільки такі вимоги не тотожні поновленню на роботі звільненого працівника.
Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір»,за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що на момент подачі позову неможливо точно встановити ціну позову з вимоги про стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу, яка заявлена позивачем, суд визначає суму судового збору, що підлягає сплаті позивачем у мінімальному розмірі, що становить 992,40 грн.
Згідно частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір»,за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, згідно частини 3 статті 6 ЗУ «Про судовий збір»,за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Тому за подання позову в частині скасування наказу і стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи підлягає сплаті судовий збір за двома вимогами, а саме: немайновою, згідно ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» в сумі 992,40 гривень та майновою, відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року (992 грн. 40 коп.), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за двома вимогами в сумі 1984,8 грн. (992,40x2) та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору на вказану суму, або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір слід сплатити за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичiв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA588999980313121206000006825
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).
Також, частиною 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Проте позивач, пред'явивши позов до Бердичівського міськрайонного суду, не долучив доказів про його зареєстроване місце проживання чи перебування.
Крім цього, у позовній заяві не вказано чи вживались позовачем заходи досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 177, 185, ст. 258 - 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" про скасування наказу про відсторонення від роботи залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, така вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.Б. Большакова