31 січня 2022 року
справа № 760/30525/21
провадження № 33/824/606/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Держмитслужби - Ніконова Германа Вікторовича на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 червня 2021 року визнано ОСОБА_1 винною у порушенні митних правил, відповідальність за які передбачена ст. 471 Митного Кодексу України.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.
Повернуто ОСОБА_1 вилучені товари згідно з описом предметів до протоколу про порушення митних правил № 3796/10000/21 від 19 жовтня 2021 року, а саме грошові кошти в сумі 8400 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції представник Київської митниці Держмитслужби подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити та застосувати додатково до ОСОБА_1 стягнення у вигляді конфіскації затриманої по справі валюти, а саме: 8400 доларів США.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що своїми діями ОСОБА_1 під час проходження митного контролю порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження контролю та перемістила готівку, в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванні.
Висновок суду про відсутність підстав для застосування по відношенню до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді конфіскації вилученої валюти не ґрунтується на вимогах закону. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього конфіскації предметів .
Вважає посилання суду на Європейську конвенцію як на підставу незастосування конфіскації вилученої валюти необґрунтованим, оскільки жодних заборон щодо конфіскації предметів ні конвенцією, ні рішеннями Європейського Суду з прав людини не встановлено.
В судовому засіданні представник Київської митниці Держмитслужби апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просили постанову суду залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу № 3796/10000/21 про порушення митних правил від 19 жовтня 2021 року для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» 19.10.2021 року о 17 год. 10 хв. поступила громадянка України ОСОБА_1 , яка відлітала з України до Польщі, м. Варшава, авіарейсом LO754, авіакомпанії «LOT». Для проходження митного контролю громадянка України ОСОБА_1 своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення.
Після проведення опитування громадянки України ОСОБА_1 , їй було запропоновано пред'явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. Громадянкою України ОСОБА_1 було видано готівку в розмірі 20 000 доларів США, що знаходилася в одному з відділень рюкзака пасажирки (ручна поклажа).
Готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_1 , вся валюта належить їй особисто. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці у присутності громадянки України ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладених норм, з виявленої суми готівки громадянці України ОСОБА_1 пропущено 11600 доларів США (еквівалент 9996,14 євро).
Оскільки громадянка України ОСОБА_1 самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваною нею готівкової валюти обрала канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації громадянка України ОСОБА_1 , до митного оформлення не подавала - в діях та бездіяльності громадянки України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», вбачається порушення встановленого ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що в свою чергу, має ознаки наявності у діях та бездіяльності громадянки України ОСОБА_1 , порушення митних правил, визначеного положеннями ст. 471 МК України.
Статтею 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив із доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, разом з тим, конфіскація вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил коштів у сумі 8400 доларів США призведе до накладення на ОСОБА_1 індивідуального та надмірного тягарю та буде непропорційною до вчиненого правопорушення.
Відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» фізичні особи (резиденти/нерезиденти) ввозять в Україну та вивозять за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
Встановлено, що ОСОБА_1 переміщуючи через зону спрощеного митного контролю валютні цінності у розмірі більше 10000 Євро на момент проходження митного контролю не подала належним чином заповненої митної декларації, що є порушенням встановленого ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 471 МК України. Готівка переміщувалась без ознак приховування, та належить ОСОБА_1 особисто.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України та застосував адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника, а також те, що дії ОСОБА_1 не заподіюють матеріальної шкоди державі, апеляційний суд також погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для конфіскації вилучених у ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 8400 доларів США.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на рішенні Європейського суду з прав людини в справі Садоча проти України від 11 липня 2019 року, в якому Суд встановив порушення Україною вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки конфіскація всієї незадекларованої суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до правопорушника додаткове стягнення у вигляді конфіскації майна, яке згідно із санкцією ст. 471 МК України є обов'язковим, судом відхиляється, оскільки конфіскація предмету правопорушення є непропорційним стягненням та порушенням права особи на повагу власності, гарантованого ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року за доводами апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 471 МК України, ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби - Ніконова Германа Вікторовича залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя