ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 січня 2022 року м. Київ № 640/22001/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києві з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем на адресу суду подано письмовий відзив на заявлений адміністративний позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.
17.05.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві було сформовано податкову вимогу №Ф-275659-17 на суму 21015,63 грн., у зв'язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Не погоджуючись з податковою вимогою від 17.05.2019 №Ф-275659-17 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 у справі №640/11453/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 17.05.2019 № Ф-275659-17.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №640/11453/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2020 року - без змін.
11.06.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем О.В. було винесено постанову про арешт коштів на підставі податкової вимоги Головного управління ДПС у м. Києві №Ф-275659-17 від 17.05.2019.
Позивачем подано до Головного управління ДПС у м. Києві звернення від 23.06.2021 №б/н про: внесення відомостей до інтегрованої картки ОСОБА_1 про скасування податкової вимоги №Ф-275659-17 від 17.05.2019; коригування показників в інтегрованій картці ОСОБА_1 шляхом виключення даних про податковий борг в сумі 21015,63 грн.
Головне управління ДПС у м. Києві листом від 29.07.2021 №73650/6/26-15-13-07-17 було повідомлено про відсутність підстав для коригування інтегрованої картки платника ОСОБА_1 з єдиного внеску.
Незгода з бездіяльністю Головне управління ДПС у м. Києві щодо не виключення з обліку в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 донарахувань з ЄСВ на загальну суму 21015,63 грн. обумовила позивача на звернення до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, до функцій контролюючого органу зокрема входить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.
Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
Пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
З 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу II). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
З 05.04.2021 діє Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, який містить аналогічні положення.
Відповідно до п. п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Пунктами 3 і 10 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Як вбачається з матеріалів справи 17.05.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві було сформовано податкову вимогу №Ф-275659-17 на суму 21015,63 грн., у зв'язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Не погоджуючись з податковою вимогою від 17.05.2019 №Ф-275659-17 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 у справі №640/11453/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 17.05.2019 № Ф-275659-17.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 у справі №640/11453/19 встановлено, що в період нарахування податковим органом позивачу єдиного соціального внеску відповідно до податкової вимоги від 17.05.2019 №Ф-275659-17 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 21015,63 грн., позивач перебував у трудових відносинах, а ПАТ «Фармак» як роботодавець, нараховуючи позивачу заробітну плату, сплачувало за нього єдиний соціальний внесок, розмір якого перевищує мінімальний страховий внесок, що підтверджується вищевказаними документами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач по справі №640/11453/19 є застрахованою особою, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем, а тому визнав протиправною та скасував вимогу Головним управлінням ДФС у м. Києві від 17.05.2019 №Ф-275659-17 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 21015,63 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №640/11453/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2020 - без змін.
Головне управління ДПС у м. Києві листом від 29.07.2021 №73650/6/26-15-13-07-17 було повідомлено про відсутність підстав для коригування інтегрованої картки платника ОСОБА_1 з єдиного внеску.
Тобто, контролюючим органом було скасовано податкову вимогу від 17.05.2019 №Ф-275659-17, проте не вчинялись дії щодо виключення суми боргу у розмірі 21015,63 грн., який був визначений такою податковою вимогою.
Відображення в інтегрованій картці ОСОБА_1 відомостей щодо наявності боргу у розмірі 21015,63 грн. свідчить про невідповідність таких даних фактичним обставинам та первинним документам, оскільки податкова вимога від 17.05.2019 №Ф-275659-17, яка контролюючим органом пред'являлась до сплати, - була скасована.
Таким чином, наявність у інтегрованій картці ОСОБА_1 відомостей про борг у розмірі 21015,63 грн. неправильно відображає фактичний стан розрахунків з бюджетом.
У зв'язку із скасуванням податкової вимоги від 17.05.2019 №Ф-275659-17 контролюючий орган зобов'язаний був привести інтегровану картку ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам для відображення правильних відомостей.
Відтак у зв'язку із скасуванням податкової вимоги від 17.05.2019 №Ф-275659-17 у інтегрованій картці ОСОБА_1 повинен бути відсутній борг по такій вимозі.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала би необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Проте, відповідач протиправно не вчинив жодних дій для приведення інтегрованої картки ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам.
Враховуючи вищевикладене, відповідач протиправно не вжив заходів щодо приведення інтегрованої картки ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам в частині виключення відомостей про борг у розмірі 21015,63 грн.
Належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника позивача шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 21015,63 грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника-податків, позивача, шляхом виключення з інтегрованої картки нарахувань по заборгованості недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначеної податковою вимогою від 17.05.2019 №Ф-275659-17 на суму 21015,63 грн., є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності своїх дій.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо не виключення з обліку в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1 ) донарахувань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 21015,63 грн. за наслідками оскарження та скасування судом вимоги Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 17.05.2019 №Ф-275659-17.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 21015,63 грн. за наслідками оскарження та скасування судом вимоги Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 17.05.2019 №Ф-275659-17.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій