ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 січня 2022 року м. Київ № 640/28304/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірія Р.О., за участю секретаря Пономаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за участі представників сторін:
представник позивача - Щербакова О.О.
представник відповідача - не прибув.
за позовомОСОБА_1
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
провизнання протиправним та скасування постанови
прийняв до уваги наступне:
Представник громадянина Франції ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бахрушина Андрія Миколайовича про накладення штрафу від 17 серпня 2021 року, винесену в рамках виконавчого провадження № 64603424.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бахрушина Андрія Миколайовича постанову про стягнення виконавчого збору від 17 серпня 2021 року, винесену в рамках виконавчого провадження № 64603424.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено постанову про накладення штрафу та постанову про стягнення виконавчого збору з огляду на наступне: у позивача відсутня заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, частину аліментів позивач сплатив до відкриття виконавчого провадження виконавчий документ в рамках ВП 64603424 не повернуто стягувачу та зазначене виконавче провадження не закінчене, а відтак у виконавця не було підстав стягувати виконавчий збір. Державним виконавцем неправомірно здійснено розрахунок сукупного розміру заборгованості, починаючи з дати пред'явлення позову - з 06.08.2020 року, оскільки здійснюється подвійне нарахування аліментів за перший місяць в рамках двох виконавчих проваджень, а саме є інше виконавче провадження, в рамках якого стягується заборгованість зі сплати аліментів за 1 місяць на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва у справі 757/33655/20-ц. Крім того, самостійно сплачені позивачем аліменти не можуть враховуватись виконавцем під час розрахунку виконавчого збору, оскільки позивач самостійно сплачував аліменти, без вжиття заходів з примусового виконання рішення суду органами державної виконавчої служби.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до розгляду по суті на 08.11.2021 о 09:00 год.
На виконання вимог ухвали суду, 11.10.2021 до суду від відповідача надійшли завірені належним чином матеріали ВП № 64603424.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, у судове засідання не прибув.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі №757/33655/20-ц задоволено позовну заяву, в тому числі, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/4 частин усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дитини та дружини. В цій частині рішення суду в апеляційній інстанції не оскаржувалось.
23 липня 2021 року Позивач направив Відповідачу заяву про самостійне виконання рішення суду сплату аліментів на користь стягувача на утримання спільного сина ОСОБА_4 з доказами, а саме: банківськими довідками на загальну суму 3000 доларів США. Також позивач просив виконавця надати йому розрахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів з копіями документів. Позивач також повідомив виконавця, що не отримував матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку з відсутністю відповіді виконавця 02 вересня 2021 року позивач направив відповідачу заяву про надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження 64603424 та повідомлення дати та часу для ознайомлення, а також просив направити копії всіх матеріалів справи на адресу представника позивача.
23.09.2021 позивач направив відповідачу заяву про долучення доказів самостійного виконання рішення суду, в якій також повідомляв про те, що жодних матеріалів виконавчого провадження не отримував, а тому просив направити на адресу представника позивача копію матеріалів ВП 64603424.
28.09.2021 представником позивача отримано лист відповідача від 17.09.2021 року, вказаним листом відповідач повідомив представнику позивача ідентифікатор доступу до виконавчого провадження 64603424 в АСВП і боржник отримав доступ до матеріалів виконавчого провадження 64603424.
Позивач стверджує, що 28.09.2021 з АСВП йому стало відомо про існування наступних постанов:
23.02.2021 Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №64603424 (надалі - ВП 64603242) за виконавчим листом №757/3655/20-ц від 12.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, що вбачається з автоматизованої системи виконавчого провадження.
17.08.2021 старшим державним виконавцем Бахрушиним Андрієм Миколайовичем в рамках ВП 64603424 винесено постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 199368,00 грн. В мотивувальній частині постанови зазначено, що заборгованість з 06.08.2020 року по 07.08.2021 року становить 996368,00 грн, а тому на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено дану постанову.
17.08.2021 старшим державним виконавцем Бахрушиним Андрієм Миколайовичем в рамках ВП 64603424 винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 99684,00 грн.
Позивач вважаючи постанови протиправними та такими, що суперечать Закону України "Про виконавче провадження, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша статті 27 Закону № 1404-VIII).
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII).
Порядок стягнення аліментів регламентований статтею 71 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 71 Закону № 1404-VIII порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Згідно з частиною 4 статті 71 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 14 статті 71 Закону № 1404-VIII за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 1404-VIII строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
При цьому, особливості виконання рішень про стягнення аліментів визначені розділом XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.
Так, пунктом 8 розділом XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.
Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.
Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.
Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення аліментів з підстав, передбачених пунктами 7, 9 статті 39 Закону, суми штрафів не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
У відповідності до частин четвертої та восьмої статті 71 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У відповідності до частини 1 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Суду не надано будь-яких доказів того, що позивач у визначеному законом порядку звертався до суду щодо оскарження розміру заборгованості по сплаті аліментів в межах виконавчого провадження №64603424 та такий розрахунок скасовано або ж змінено.
З урахуванням викладеного, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених, на його думку, прав та інтересів, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування постанов від 17 серпня 2021 року, винесену в рамках виконавчого провадження № 64603424 про накладення штрафу та про стягнення виконавчого збору від 17 серпня 2021 року, з огляду на те, що основним обґрунтуванням позивач зазначає саме помилковість розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 287, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовних вимог громадянина Франції ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Громадянин Франції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, ЄДРПОУ 34967593).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Арсірій