ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/422
17 січня 2022 року м. Київ № 640/20359/21
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - у призначенні позивачу пенсії за віком у зв'язку з не зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 04.11.1993 року по 01.05.1998 року у ТОВ "ЛІДА" ЛТД;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком період роботи з 04.11.1993 року по 01.05.1998 року у ТОВ "ЛІДА" ЛТД та призначити йому пенсію за віком з 11.04.2021 року відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою суду від 21.07.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку ст. 263 КАС України.
28.08.2021 р. надано відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.03.2021 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.03.2021р. за №2600-0303-8/53169 позивача повідомлено про те, що відповідно до наданих документів про стаж він становить 26 років 7 місяців і 15 днів, що не є достатнім для призначення пенсії за віком (28 років).
До загального страхового стажу не враховано період роботи з 04.11.1993 р. по 01.05.1998 р., оскільки відсутній рік в наказі про звільнення.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком з таких підстав.
Позивач зазначає, що відомостей трудової книжки достатньо для врахування стажу за період роботи з 04.11.1993 року по 01.05.1998 року у ТОВ "ЛІДА" ЛТД" для призначення пенсії, оскільки в ній містяться дати прийняття на роботу і звільнення.
Що стосується відсутності у гр. 4 запису №5 повних відомостей про документ, на підставі якого внесено запис про звільнення з роботи, то дана обставина не може бути перешкодою для визначення періоду роботу позивача.
Також позивач зазначає, що ТОВ "ЛІДА" ЛТД" у період трудових відносин з позивачем перебувало на обліку в органах ПФУ та сплачувало страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджено наданою відповідачем інформацією.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на неможливість врахування страхового стажу з 04.11.1993 року по 01.05.1998 року у ТОВ "ЛІДА" ЛТД", оскільки відсутній рік в наказі про звільнення.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24, ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при зверненні 22.03.2021 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виповнилося 59 років.
Щодо страхового стажу, то відповідачем з необхідних 28 років підтверджено 26 років 7 місяців і 15 днів, тоді як не враховано період роботи з 04.11.1993 року по 01.05.1998 року у ТОВ "ЛІДА" ЛТД" для призначення пенсії, оскільки в ній містяться дати прийняття на роботу і звільнення.
Згідно з п. 2) п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (в редакції станом на 22.03.2021 р. - подання заяви про призначення пенсії), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Трудова книжка позивача містить записи про його роботу з 04.11.1993 року по 01.05.1998 року у ТОВ "ЛІДА" ЛТД", а саме -
запис №15 від 04.11.1993 р. про прийняття на посаду менеджера (наказ №31-к від 01.11.1993 р.);
запис №16 від 01.05.1998 р. про звільнення з посади за власним бажанням (наказ №01105 від 01.05.
Згідно з п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Згідно з п. 2.26 Інструкції №58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Днем звільнення вважається останній день роботи.
При цьому, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Також суд зазначає, що згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, додаткового підтвердження трудовий стаж вимагає у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Натомість, у випадку наявності трудової книжки або записів у ній відповідача має враховувати наявні у ній записи.
Щодо неточночностей або описок при формулюванні записів трудової книжки відповідач має враховувати наявну інформацію щодо трудового стажу особи у сукупності.
Зокрема, для неврахування або вимоги надати додаткові підтверджуючі документи щодо певного запису відповідач, на думку суду, має мати підстави для того, щоб виключити очевидну описку або неточність у записі.
В даному випадку запис №16 містить дату звільнення позивача - 01.05.1998 р. - відповідно, і наказ про звільнення №01105 від 01.05. має бути за цей же рік.
Для того, щоб виключити це очевидне припущення у відповідача не було жодних підстав.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів власних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнятні (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституції та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку протиправну відмову позивачу у призначенні пенсії, а належним способом захисту порушеного права є зобов'язання призначити позивачу пенсію з 11.04.2021 р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв'язку з не зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 04.11.1993 року по 01.05.1998 року у ТОВ "ЛІДА" ЛТД;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (05053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсію за віком з 11.04.2021 року відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до його страхового стажу період роботи з 04.11.1993 року по 01.05.1998 року у ТОВ "ЛІДА" ЛТД.
4. Присудити до стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (05053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) 908 грн. судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 17.01.2022 р.