ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/329
17 січня 2022 року м. Київ № 640/14530/21
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про
визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення пенсії за віком як державному службовцю, відповідно до Закону України "Про державну службу" та
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 10.12.2020 року призначити та виплатити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.12.2020 р. №210/19-92-182, №210/17-920-184, №210/19-920-182, зарахувавши до стажу державної служби весь період дипломатичної служби у Міністерстві закордонних справ, починаючи з 14.12.1998 року (в редакції згідно з заявою від 02.12.2021 р.).
Ухвалою суду від 02.06.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України.
06.07.2021 р. до суду надано відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсія розрахована із загального трудового стажу 46 років 2 місяці 11 днів при середньомісячному заробітку за період з 01.07.2000 р. по 30.11.2017 р.
10.12.2020 р. ОСОБА_1 подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення йому пенсії за віком як державному службовцю.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.10.2020 р. за №2600-0307-8/185595 позивача повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки відсутній 20-річний стаж на посадах державної служби станом на 01.05.2016 р.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.03.2021 р. за №4906-2996/Я-02/8-2600/21 та Пенсійного фонду України від 15.04.2021 р. за №11876-9364/Я-03/8-2800/21 позивачу надано роз'яснення аналогічного змісту.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає протиправною відмову у призначенні йому пенсії як державному службовцю з таких підстав.
Позивач зазначає, що у період з 14.12.1998 р. по 28.11.2020 р. (дата звільнення у зв'язку з виходом на пенсію) він перебував на дипломатичній службі, яка є державною службою згідно з Законом України "Про державну службу", і її стаж перевищує 20 років, необхідних для призначення пенсії за віком як державному службовцю.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи, що підстави для призначення позивачу пенсії як державному службовцю відсутні.
Зокрема, відповідач посилається на ту обставину, що стаж дипломатичної служби позивача як державної за період до 01.05.2016 р. (17 років 5 місяців 10 днів) зараховано, проте, з дати набрання чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIII дипломатична служба не є державною для розрахунку пенсії в порядку ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIII (набув чинності з 01.05.2016 р.) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п. 10-12 р. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При цьому, згідно зі ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII встановлено категорії посад державних службовців, а також визначено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.1997 р. №499-р "Про упорядкування пенсійного забезпечення працівників закордонних установ України" для упорядкування пенсійного забезпечення працівників закордонних дипломатичних установ України затверджено перелік посад працівників дипломатичної служби, які працюють в закордонних дипломатичних установах України, що прирівнюються до відповідних посад державних службовців апарату Міністерства закордонних справ, згідно з додатком.
Зокрема, обіймані позивачем посади у закордонних дипломатичних установах - радника, першого секретаря посольства прирівняно до посад працівника апарату МЗС - начальник самостійного управління (відділу), головний спеціаліст, що відповідає, в свою чергу, третій категорії державної служби (головні спеціалісти, начальники управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади) згідно зі ст. 25 Закону №3723-XII.
Обіймані позивачем посади завідуючого сектором територіального департаменту, заступника начальника відділу безпосередньо у апараті МЗС є посадами державної служби, включеними до третьої та четвертої категорій державної служби згідно зі ст. 25 Закону №3723-XII.
Таким чином, за період до 01.05.2016 р. стаж дипломатичної служби позивача (17 років 5 місяців 10 днів) зараховується до державної служби.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №889-VIII дія цього Закону поширюється на державних службовців: 6) органів дипломатичної служби.
Тобто, дипломатична служба позивача і після 01.05.2016 р. та по 28.11.2020 р. відноситься до державної служби.
Оскільки станом на час виходу позивача на пенсію - 28.11.2020 р. - діяла загальна норма ч. 1 ст. 90 Закону №889-VIII, згідно з якою пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія державного службовця могла бути призначена позивачу лише за наявності підстав, перерахованих у п. 10-12 р. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, і вони в даному випадку вони наявні, а саме.
Станом на 01.05.2016 р. у позивача був відсутній 20-річний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII, тому правило п. 12 р. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII на нього не поширюються.
В той же час, станом на 01.05.2016 р. позивач мав не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII, а також перебував на дипломатичній службі на посаді радника Посольства України в Республіці Польща на час довготерміного відрядження згідно запису у трудовій книжці.
Як зазначено вище, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №889-VIII дія цього Закону поширюється на державних службовців: 6) органів дипломатичної служби.
Позивач з 01.05.2016 р. по 28.11.2020 р. перебував на дипломатичній службі і наказом МЗС України від 28.11.2020 р. його звільнено з державної служби в порядку п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII.
Таким чином, позивач підпадає під умови, визначені п. 10 р. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, і має право на призначення пенсії в порядку ст. 37 Закону №3723-XII.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів власних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнятні (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституції та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних принципів у даному випадку.
Зобов'язання призначити та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII з дати призначення пенсії - з 10.12.2020 року - є належним способом захисту порушеного права.
В той же час, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання призначити та виплатити пенсію з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.12.2020 р. №210/19-92-182, №210/17-920-184, №210/19-920-182, оскільки зміст довідок стосується розміру пенсії, який предметом розгляду по справі не є.
До перерахунку пенсії позивача згідно з відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності дій відповідача з цього приводу, і спір в цій частині відсутній, а позовні вимоги є передчасними.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком як державному службовцю, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (05053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) з 10.12.2020 року призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII з моменту призначення, зарахувавши до стажу державної служби весь період дипломатичної служби у Міністерстві закордонних справ, починаючи з 14.12.1998 року.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (05053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 454 грн. судового збору.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 17.01.2022 р.