Справа № 481/1423/21
Провадж.№ 2-а/481/4/2022
17.01.2022 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.О.,
за участю секретаря судових засідань - Войцеховської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області із позовною заявою, якою просить суд скасувати постанову інспектора СРПП ВП №1 Баштанського РВП капітана поліції Ляхова Романа Сергійовича, серії БАБ № 082471 від 17 липня 2021 року, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17 липня 2021 року інспектором СРПП ВП №1 Баштанського РВП капітаном поліції Ляховим Р.С. відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, так як інспектором поліції не надано жодного доказу вчинення ним адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанову від 17.07.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову заперечив.
На адресу суду 11 січня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. У відзиві представник відповідача вважає позов не обґрунтованим, зазначив, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, а відтак, відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено та документально підтверджено, що 17 липня 2021 року інспектором СРПП ВП №1 Баштанського РВП капітаном поліції Ляховим Р.С. винесено постанову серії БАБ № 082471 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення вимог ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 425,00 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 17.07.2021 року о 10 год. 42 хв. в м. Новий Буг по вул. Гагаріна, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку стоянку ближче 10 м до виїзду з прилеглої території, а також не пред'явив належним чином поліс обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4 «а» та п. 15.10 «и» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП України.
Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає, зокрема, у випадках перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції №1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, у тому числі, ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.
Так, незважаючи на те, що у даній категорії справ протокол про адміністративне правопорушення не складається, відповідач жодних передбачених ст. 251 КУпАП доказів на підтвердження вини позивача у зупинці стоянці транспортного засобу ближче 10 м до виїзду з прилеглої території суду не надав.
Окрім того, в оскаржуваній постанові інспектором зазначено порушення підпункту «и», який відсутній в п. 15.10 Правил дорожнього руху, оскільки зупинка транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду передбачає порушення підпункту «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху, тому суд вважає, що його провина у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не доведена.
Пунктом 2 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Згідно з вимогами п. 2.4 «а» ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. У випадках керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП.
З огляду на відсутність доказів вчинення позивачем ПДР України, законної підстави для вимоги пред'явити поліс обов'язкового страхування наземних транспортних засобів інспектор не мав.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП України не довів.
З урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 082471 від 17 липня 2021 року, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю, через недоведеність скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки належних та переконливих доказів відповідачем на підтвердження вини позивача, до суду не надано.
У відповідності до вимог ч.1 ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії БАБ № 082471 від 17 липня 2021 року, складену інспектором СРПП ВП №1 Баштанського РВП капітаном поліції Ляховим Романом Сергійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425,00 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду, а особами, які не були присутні під час розгляду справи, у той же строк, з часу отримання його копії.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО