Справа №210/1159/21 пров. №2/478/18/2022
14 лютого 2022 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі : головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
позивача ОСОБА_1
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» про витребування коштів з чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування коштів з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 травня 2020 року приблизно о 16 год 45 хв. невстановлена особа жіночої статі, яка видала себе за співробітника оператора мобільного зв'язку «Водафон Україна», повідомила йому неправдиву інформацію про проведення робіт на лінії зв'язку та необхідність активації нової станції. Після надання ним невстановленій особі жіночої статті запитуваної інформації, його сім-карту оператора мобільного зв'язку «Водафон Україна» було заблоковано. За допомогою додатку «Вайбер» він побачив що з його банківської рахунку (картки), який відкритий у АТ КБ «Приватбанк», на його поточний рахунок (платіжну картку) відкриту в monobank (АТ «Акцент-Банк»), були переведенні, а потім зникли грошові кошти в загальному розмірі 15248 грн 96 коп., з яких 13000 грн були кредитними коштами.
У зв'язку з тим, що невстановлені особи заволоділи його коштами, позивач звернувся до Ужгородського відділу поліції з відповідною заявою, за результатами розгляду якої 19 травня 2020 року було внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200700300001490 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 вересня 2020 року слідчому у кримінальному провадженні №120200700300001490 було надано доступ до відомостей що становлять банківську таємницю. Під час досудового розслідування слідчим встановлено, що його особисті грошові кошти були перераховані на банківський рахунок (картку) № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Акцент-Банк» на ім'я ОСОБА_2 .
Посилаючись на викладене, позивач просив суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 15248 грн 96 коп., належні йому.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: АТ «Акцент-Банк» про витребування коштів з чужого незаконного володіння, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, передано на розгляд до Казанківського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: АТ «Акцент Банк» про витребування коштів з чужого незаконного володіння, прийнято до провадження Казанківського районного суду Миколаївської області та призначено розгляд справи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав.
Третя особа - АТ «Акцент-Банк» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату і місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Вислухавши доводи позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 1212 ЦК України встановлено загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Так, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Вказані положення також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Частиною 1 ст.1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що вказаний вид зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Матеріалами справи встановлено, що з Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку вбачається, що 19 травня 2020 року між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання банківських послуг (копія) (а.с.5).
З виписки по рахунку клієнта АТ «Акцент-Банк» ОСОБА_2 вбачається зарахування та зняття грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 , зокрема, 18 травня 2020 року о 17 год 27 хв. надійшло 9000 грн, 18 травня 2020 року о 17 год 43 хв. надійшло 5800 грн, 18 травня 2020 року о 17 год 43 хв. надійшло 200 грн, 19 травня 2020 року о 13 год 59 хв. надійшло 14500 грн, 19 травня 2020 року о 17 год 37 хв. знято готівкових коштів у розмірі 5000 грн, 19 травня 2020 року о 17 год 45 хв. знято готівкових коштів у розмірі 1000 грн, 19 травня 2020 року о 17 год 54 хв. знято готівкових коштів у розмірі 5000 грн, 19 травня 2020 року о 17 год 55 хв. знято готівкових коштів у розмірі 3000 грн, 19 травня 2020 року о 17 год 56 хв. знято готівкових коштів у розмірі 800 грн (а.с.7-9).
Відповідно до скріншота електронного листа з поштового сервісу Gmail, відправник з ніком MonitorіngMonobank (monitorіng@monobank.ua) повідомив отримувача з ніком ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) про те, що його необхідно звернутися до органів поліції у зв'язку з його повідомленням про втрату/крадіжку картки, рекомендовано здійснити перевипуск картки, встановити додаткові налаштування безпеки та здійснити оплату наявної заборгованості (а.с.6).
19 травня 2020 року Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120200700300001490 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом грошових коштів у розмірі 15000 грн.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2020 року надано стороні кримінального провадження - слідчому у кримінальному провадженні №120200700300001490 дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять банківську таємницю та перебувають у володінні АТ «А-Банк», а саме: відомості про особу - власника банківської картки НОМЕР_1 у вигляді завіреної копії паспорту громадянина України; відомості про рух банківських коштів з банківської картки НОМЕР_1 , з дня видачі вказаної банківської картки по час надання інформації з указанням транзакцій, місць зняття готівки в банкоматах та касах обслуговування клієнтів, а також, при наявності, відеозаписи в цифровому форматі, на електронних носіях процесу здійснення транзакцій клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», котрому належить банківська картка НОМЕР_1 (копія) (а.с.3-4).
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, згідно з вимогами частини першої-третьої статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З аналізу наведених норм процесуального та матеріального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд, що розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Суд вважає, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження отримання (заволодіння) відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів позивача ОСОБА_1 не надано, оскільки з наявних матеріалів справи не вбачається фактів, що свідчили про незаконне перерахування коштів позивача саме відповідачем за обставин, викладених позивачем у позові.
Разом з тим однією з обов'язкових підстав для задоволення даного позову є належне доведення позивачем заявленого факту збереження відповідачем за рахунок позивача без достатньої правової підстави майна позивача, а саме перерахуванням за викладених у вказаних в позові обставин грошових коштів в розмірі 15248 грн 96 коп. саме на рахунок/картку відповідача. Доводячи дану обставину, позивач надав суду анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідача ОСОБА_2 , скріншота електронного листа з поштового сервісу Gmail, виписки по рахунку клієнта АТ «Акцент-Банк» ОСОБА_2 та ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2020 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які містять банківську таємницю.
Відповідно до виписки по рахунку клієнта АТ «Акцент-Банк» вбачається зарахування та зняття грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 . В той же час, з матеріалів справи неможливо встановити, що такі кошти були перераховані саме з рахунку позивача, а не іншої особи. Крім того, вказана виписка містить лише відомості про проведені операції з перерахування коштів із зазначенням дати, суми перерахування, а також номер картки отримувача коштів, а не номер рахунку з зазначенням його власника. Зазначення у вказаній виписці найменування власника картки « ОСОБА_2 », вказаних обставин не спростовує та не доводить, що вказана особа та відповідач є однією і тією ж самою особою, з огляду на відсутність в виписці ідентифікаційних ознак, зокрема дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків тощо.
Також позивачем не надано доказів виникнення договірних відносин з АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Акцент-Банк» тощо, у тому числі користування мобільним додатком monobank, тому суд не має можливості встановити факт видачі відповідачу банківської картки із певним номером та порівняти його із номером картки зазначеної в матеріалах справи, з якої імовірно здійснено перерахування (зняття) грошових коштів.
Виникнення договірних відносин відповідача ОСОБА_2 з АТ «Акцент-Банк», шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, також про здійснення останнім шахрайських дій щодо привласнення грошових коштів свідчити не можуть. Більш того, з обставин позову вбачається, що грошовими коштами заволоділи невідомі особи 18 травня 2020 року, тоді як відповідач ОСОБА_2 уклав кредитний договір з АТ «Акцент-Банк» лише 19 травня 2020 року, тобто тільки з цієї дати він мав можливість отримати банківську картку, активувати її та почати користуватися.
Наданий позивачем скріншот електронного листа з поштового сервісу Gmail, також не є належним доказом вини відповідача, та не доводить обставини, які викладені в позовній заяві.
Щодо посилань позивача на факт порушення кримінального провадження за його заявою щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190КК України, суд зазначає наступне.
З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2020 року вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.190 КК України внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200700300001490 за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 невстановленої досудовим слідством особою жіночої статті, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом здійснення ремонтних робіт ліній компанії «Водафон Україна». При цьому,у вказаній ухвалі немає жодних вказівок на те, що саме відповідач ОСОБА_2 вчинив будь-які шахрайські дії щодо позивача ОСОБА_1 , зокрема отримав грошові кошти з підстав, які викладені в позовній заяві.
Суду не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт існування кримінального провадження, де б статус обвинуваченого був присвоєний відповідачу, зокрема, вирок суду, яким би відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Більш того, листом слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області від 19 січня 2022 року за №524/106/25-2022 повідомлено суд, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №120200700300001490 триває, будь-яка інформації про повідомлення відповідачу ОСОБА_2 про підозру або складення та направлення обвинувального акту до суду щодо його шахрайських дій, у вказано листі відсутня.
Таким чином, позивачем не доведено набуття відповідачем грошових коштів шахрайським шляхом у заявленому розмірі, не надано жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, отже позовні вимоги є необґрунтованими.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» про витребування коштів з чужого незаконного володіння, - відмовити.
Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 17.02.2022 року.
Суддя І.П. Сябренко