Постанова від 17.02.2022 по справі 487/746/22

Справа №487/746/22

Провадження №2-о/487/73/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання - Тітова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєва цивільну справу №487/746/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Заводський районний у м.Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить встановити факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України.

Вимоги заяви обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України помер її чоловік, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтво про смерть її чоловіка - ОСОБА_2 від 23.09.2021 року, видане на тимчасово окупованій території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, не є підставою для державної реєстрації смерті, а тому є недійсним і не створює правових наслідків. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з відповідною заявою.

Ухвалою суду від 16.02.2022 року відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник заявника в призначене судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за своєї відсутності, вимоги викладені в заяві підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представники заінтересованих осіб в призначене судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд доходить такого.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що 15.12.2006 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, актовий запис №219, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кіровськ Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть зразка окупованої території від 23.09.2021 року серії НОМЕР_2 .

Частиною 4 статті 49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.

Відповідно до п.2. ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України. Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч. 1 - ч. 3 ст. 9 Закону).

Згідно зі ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.18 зазначеного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Зі змісту ч.ч.2, 3 ст.9 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі, в т. ч. рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), a також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Iiuycu and Оіїшт v. Ivlvldoua and Russia."), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином вважає за необхідне застосувати названі загальні принципи «Намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів (свідоцтва про смерть), виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як докази смерті ОСОБА_2 , оскільки можливості збору доказів його смерті на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд доходить висновку про задоволення заяви.

Відповідно до ч.4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Заводський районний у м.Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця Луганськ, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кіровськ Луганської області,Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

Заводський районний у м.Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м.Миколаїв, вул.Корабелів, 16, ЄДРПОУ 24059736.

Головуючий суддя І.В.БОБРОВА

Повне судове рішення складено 17.02.2022 року.

Попередній документ
103355089
Наступний документ
103355091
Інформація про рішення:
№ рішення: 103355090
№ справи: 487/746/22
Дата рішення: 17.02.2022
Дата публікації: 22.02.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.02.2022)
Дата надходження: 16.02.2022
Предмет позову: встановлення факту смерті на тимчасово окупованої території