Справа № 487/7611/20
Провадження № 2/487/198/22
02 лютого 2022 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Ященко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, а саме встановити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її рідною сестрою, визнати дійсним договір купівлі-продажу від 15.08.2000 б/н, який зареєстрований Універсальною біржею «Рона» в реєстрі під №1/95 від 15.08.2000, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 та визнатиза нею право власності наквартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її сестри ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою від 18.12.2002 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 27.01.2021 відкрите провадження у справі та витребувано копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5
01.04.2021 до суду надійшла спадкова справа №29/2020 після смерті ОСОБА_4 та лист про відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_5
19.05.2021 представник відповідача Миколаївської міської ради надала до суду заяву про розгляд справа за її відсутності.
30.06.2021 надійшла заява від представника позивача про вирішення питання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду за її відсутності. Ухвалою від 30.06.2021 закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, у зв'язку з тим, що місце його проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи №29/2020, суд приходить до наступного:
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими способами: письмовими, речовими і електронними засобами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 17.10.2019 Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №3383. Після її смерті відкрилася спадщина.
Постановою від 18.08.2020 державного нотаріуса Третьої миколаївської державної нотаріальної контори, Туфтай Н.С. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу, на спадкове майно квартиру АДРЕСА_1 , зареєстрований на біржі, нотаріально не посвідчений та за відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин заявника та спадкодавця.
Щодо позовних вимог про встановлення факту родинних відносин:
Так, позивач 09.05.1965 року зареєструвала шлюб у Нечаянської сільської раді Миколаївського району Миколаївської області, актовий запис №8, з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_9 , який минуло 22 років, 07.02.1967 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , у виконавчому комітеті Нечаянської сільської Ради Миколаївського району Миколаївської області, актовий запис №8 від 07.02.1967 та після реєстрації шлюбу змінили прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_11 .
Позивач та ОСОБА_4 народилися під час Велимкої Вітчизнямної війни та їхні актові записи та свідоцтва про народження не збереглися.
Згідно листа начальника Миколаївського районного відділу ДРАЦС Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за №723/127-33 від 22.05.2020, актовий запис про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за архівними даними Миколаївського району не знайдено, перевірку проведено по первинним актовим записам за 1945 - 1947 роки включно та по поновленим актовим записам про народження з 1945 року по теперішній час та за даними Державного реєстру актів цивільного стану по всій території України.
Згідно листа начальника Миколаївського районного відділу ДРАЦС Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за №722/127-33 від 22.05.2020, актовий запис про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за архівними даними Миколаївського району не знайдено, перевірку проведено по первинним актовим записам за 1945 - 1947 рік та по поновленим актовим записам про народження з 1945 року по теперішній час та за даними Державного реєстру актів цивільного стану по всій території України.
Згідно листа директора Державного архіву Миколаївської області №С-409/03-06 від 08.07.2020, актові записи громадянського стану про народження Миколаївського районного відділу ДРАЦС Миколаївської області за 1944 рік на зберігання до держархіву області не надходили.
Факт родинних відносин, а саме, що померла ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_1 підтвердили в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , який підтвердив, що він є рідним братом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_14 , яка зазначила, що позивач та ОСОБА_4 її рідні тітки, а вона є дочкою їхньої рідної сестри ОСОБА_15 , 1947 року народження, яка померла у 2004 році, свідок ОСОБА_16 , яка значила, що позивач її мати, а ОСОБА_4 її рідна тітка та свідок ОСОБА_17 , який зазначив, що позивач та ОСОБА_4 його рідні тітки, а він є сином їхньої рідної сестри ОСОБА_18 , 1950 року народження, яка померла у 2007 році.
Крім того, факт родинних відносин підтверджується дослідженими судом доказами: фотознімками родини позивача, довідкою про склад сім'ї та проживання №525/03.08. від 19.05.2021, виданої Нечаянською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області, згідно запису по господарської книги за 1950-1952 роки, за адресою с-ще Мирне (стара назва селища Червоноармійське) без зазначення вулиці та номеру будинку проживала сім'я у складі: батько - ОСОБА_19 , 1913 року народження, мати - ОСОБА_20 ,1917 року народження, діти: ОСОБА_9 , 1942 року народження, ОСОБА_12 , 1944 року народження, ОСОБА_21 , 1947 року народження, ОСОБА_22 , 1950 року народження та баба ОСОБА_23 , 1889 року народження.
Отже, на підставі вище викладеного судом достовірно встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу дійсним:
Судом встановлено, що 15.08.2000 між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований Універсальною біржею «Рона» в реєстрі під №1/95 від 15.08.2000 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ 15.09.2000 за №18499.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №3401 від 07.07.2005.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №3383 від 17.10.2019.
На теперішній час позивач, не має можливості оформити спадкове майно після смерті ОСОБА_4 та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 померли, а договір купівлі-продажу від 15.08.2000 за життя останніх нотаріально не був посвідчений, тому у позивача відсутня можливість нотаріального посвідчення вказаного договору.
За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у серпні 2000 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов'язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.
При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов'язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.
Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
На час укладання договору купівлі-продажу квартири сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.
За таких обставин, оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі-продажу сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на законних підставах набули право власності на придбане майно, проте позивач немає можливості оформити свої спадкові права, з причин, що не залежать від неї, в зв'язку з чим вважає, що права позивача підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування:
Судом встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2000, зареєстрованого Універсальною біржею «Рона» в реєстрі під №1/95 від 15.08.2000 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ 15.09.2000 за №18499.
ОСОБА_5 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00025675455 від 20.02.2020.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_1 та його мати ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті сина, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала та була зареєстрована на момент смерті спадкодавця за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді Третьої миколаївської державної нотаріальної контори за №347-01-16 від 24.03.2021, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась, інші спадкоємці відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 в цілому.
20.02.2020 позивач звернулась до Третьої миколаївської державної нотаріальної контори зі заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті її сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , інші спадкоємці за законом або заповітом відсутності.
Відповідно до ст.ст.1216,1222 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, який відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
Згідно роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - Свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Таким чином, при обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права, відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не суперечать закону та не порушують права, свободи та інтереси інших осіб.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 263- 265, 315, 319 ЦПК України, суд
ПозовОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати договір купівлі-продажу від 15.08.2000 квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_2 , який зареєстрований Універсальною біржею «Рона в реєстрі під №1/95 від 15.08.2000 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ 15.09. 2000 за №18499 - дійсним.
Визнатиза ОСОБА_1 право власності наквартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місце знаходження за адресою: м. Миколаїв вул. Адміральська, 20.
ОСОБА_2 , будь - які відомості невідомі.
Суддя С.М. Афоніна
Повний текст рішення складено 09.02.2022.