16 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/17955/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплаченої суми.
Позов мотивовано тим, що він перебуває на обліку у відповідача як учасник бойових дій та у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Також, позивач зазначив, що у 2021 році йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі 1491,00 грн. Водночас, у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст.12 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але адміністративний орган вчинив протиправну відмову у призначенні та проведенні цієї виплати.
З виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено Законом, позивач не погоджується. Вважає дії відповідача протиправними та просить позов задовольнити.
Суд ухвалою від 20.01.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач надав відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, вказуючи на їх необґрунтованість, посилаючись на ст.19 Конституції України та положення Бюджетного кодексу України. Наведене, на думку відповідача, свідчить, що його дії були правомірні, а право позивача на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у передбаченому чинним законодавством розмірі не порушено. Також зазначив, що виплата проводилась у 2021 році відповідно до Бюджетного кодексу України, яким визначені чіткі розміри щорічної разової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.7). При цьому, йому виплачено разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі 1491,00 грн, що підтверджується довідкою відповідача (а.с.10).
Позивач, не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. При цьому згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Таким чином у даних правовідносинах суд враховує, що відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких: особа має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29.09.2020 задовольнив позов. Вказане рішення залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
У судових рішеннях по зразковій справі №440/2722/20, як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, якою затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, ветеранам війни - інвалідам війни.
Так, органом, уповноваженим здійснювати виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, є відповідач, який безпосередньо виплатив щорічну разову грошову допомогу позивачу як учаснику бойових дій у 2021 році в розмірі 1 491,00 грн.
Проте, з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Саме з 27.02.2020 позивач має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що у 2021 році становить 8 845,00 грн (1769х5), оскільки Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769,00 грн (стаття 7). Таким чином, сума недоотриманих позивачем коштів складає 7 354,00 грн (8 845,00 грн - 1 491,00 грн).
Окремо суд зазначає, що відповідач у відзиві на позов вказує на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги ним проводилась у 2021 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325. Суд вказані доводи відповідача про недоведеність факту порушення прав та інтересів позивача визнає необґрунтованими. Посилання ж відповідача на неможливість здійснення своїх зобов'язань через ненадходженння коштів від головного розпорядника, не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставним.
Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, меншому ніж визначено Законом №3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України»).
Таким чином, відмовляючи позивачеві у здійсненні перерахунку, відповідач діяв протиправно. Отже, порушене право позивача на перерахунок підлягає захисту.
При цьому суд зауважує, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При встановленні порушення права позивача у спірних правовідносинах суд має вирішити питання про відновлення такого права.
В силу ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вказане, позов в цій частині слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій.
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За таких обставин та з урахуванням того, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, яка передбачена ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 1 491,00 грн.
Зобов'язати Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 500,00 грн (п'ятсот гривень) витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (проспект Миру,116-А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005, код 03190840).
Повне рішення суду складено 16.02.2022.
Суддя Л.О. Житняк