Рішення від 16.02.2022 по справі 620/16717/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/16717/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Родина» звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 23.10.2021 №25-08-016/766/112 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування, мало місце поза межами правового регулювання, оскільки Порядок №823 з 14.09.2021 скасовано. Також зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем не було виявлено та не зафіксовано фактів виплати позивачем заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ та податків, що є однією з двох умов для накладення штрафу у відповідності до ст.265 КЗпП України.

Суд ухвалою від 08.12.2021 відкрив скорочене провадження у даній справі, надавши відповідачу строк для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову та роз'яснив наслідки такого неподання.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивач допустив ОСОБА_1 до роботи без належного оформлення, оскільки повідомлення про прийняття на роботу було направлено до ДПС України вже після того, як його було допущено до роботи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Листом Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.09.2021 № 3407/5/25-01-07-10 направлено на адресу відповідача депутатське звернення народного депутата ОСОБА_2 від 27.08.2021 №408д9/15-2021/270869 щодо можливого використання праці неоформлених належним чином працівників та порушень трудового законодавства СТОВ «ВЕРЕС» та СТОВ «РОДИНА».

Також, листом Депаратменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 06.09.2021 № 5821/4/4.1-ЗВ-21 на адресу Управління перенаправлено для розгляду та вжиття заходів реагування у межах повноважень колективне звернення С.В. Ніщети та інших, яке надійшло від народного депутата ОСОБА_2 листом від 27.08.2021 №408д9/15-2021/270848.

На підставі доповідної записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управлінням Держпраці у Чернігівській області видано наказ від 10.09.2021 №1479-Н щодо проведення інспекційного відвідування позивача щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та видано направлення на проведення контрольного заходу від 10.09.2021 №703 у період з 13 по 20 вересня 2021 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Залуговським Олександром Анатолійовичем за участю головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення ОСОБА_3 .

В ході проведення інспекційного відвідування о 10 год. 40 хв. 13.09.2021 на території складського приміщення (зерносховище) СТОВ «РОДИНА» за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с. Перепис, інспектором праці встановлено, що працювали громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 у письмовому поясненні від 13.09.2021 о 10 год. 50 хв. зазначив, що працює різноробочим на СТОВ «РОДИНА» з 09.09.2021 з режимом роботи з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., на даний час стажується.

ОСОБА_4 у письмовому поясненні від 13.09.2021 зазначив, що працює різноробочим на СТОВ «РОДИНА» приблизно рік, під його керівництвом з 09.09.2021 стажується ОСОБА_5 .

Інспектором праці Залуговським О.А. складено вимогу про надання документів від 13.09.2021 №25-01-016/175, яку вручено директору ОСОБА_6 .

Під час інспекційного відвідування позивачем надано наказ від 12.10.2020 №57-к про прийняття на роботу ОСОБА_4 , повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_4 від 12.10.2020, наказ від 13.09.2021 № 51-к про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду підсобного робітника з 13.09.2021, повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_1 . Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_1 направлено до органів ДПС України о 12 год. 01 хв. 13.09.2021, що підтверджується Квитанцією №2 (а.с.56).

Зазначений вище факт інспектором праці кваліфікований як порушення вимог ч. 4 ст. 24 КЗпП України, оскільки повідомлення про прийняття на роботу направлено до ДПС України після того, як ОСОБА_1 було допущено до роботи.

За результатами проведення інспекційного відвідування інспектором праці Залуговським О.А. складено акт від 20.09.2021 №25-08-016/766, який підписано директором СТОВ «РОДИНА» Дубиною Галиною Григорівною.

Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 24.09.2021 за вих. №10-04/7627 було інформовано позивача про одержання 21.09.2021 акту від 20.09.2021 №25-08-016/766, у ході якого виявлено використання праці неоформленого працівника СТОВ «РОДИНА», для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Повідомлення направлено рекомендованим листом №1400052492574 та отримано позивачем 30.09.2021ю

На підставі абзацу 2 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск до роботи працівника ОСОБА_1 , що є порушенням ч.4 ст.24 КЗпП України, 23.10.2021 винесено постанову про накладення штрафу №25-08-016/766/112 на СТОВ «РОДИНА» у розмірі 60 000,00 грн.

З винесеною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

Згідно частини 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю).

У відповідності до частини 5 статті 2 вищевказаного Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21 частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно частини 3 статті 6 вищевказаного Закону суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Так, виходячи з положень Кодексу законів про працю України та Цивільного кодексу України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

За змістом ст.21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Водночас положеннями ст.24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 встановлений порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, згідно якому повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З аналізу викладених вище норм вбачається, що подання повідомлення органу фіскальної служби є окремою умовою, яку повинен виконати роботодавець перед допуском працівника до роботи.

Таким чином, неподання повідомлення органу фіскальної служби перед допуском працівника до роботи, є порушенням ст.24 КЗпП України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Аналізуючи конструкцію наведеної вище норми права, суд зазначає, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є самостійною умовою для притягнення роботодавця до відповідальності та не пов'язаний з виплатою заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, як помилково вважає позивач.

Матеріалами справи підтверджується факт допуску ОСОБА_1 до роботи без належного оформлення, оскільки повідомлення про прийняття на роботу було направлено до ДПС України вже після того, як його було допущено до роботи та після того, як було розпочато перевірку.

З огляду на наведене, твердження позивача про відсутність підстав для накладення штрафу у відповідності до ст.265 КЗпП України на увагу не заслуговують.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою ст. 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 із змінами (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються закорема, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, (п.3 Порядку №509).

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823).

Вказаний Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пп.3 п.5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до п.6 Порядку №823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (п.6 Порядку №823).

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (п.16 Порядку №823).

Згідно п.17 Порядку №823 Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акту залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акту залишається в інспектора праці.

Пунктом 18 Порядку №823 визначено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19 постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» визнано протиправною та нечинною. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №640/17424/19 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 було залишено без змін.

Згідно з ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з 14.09.2021 постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 втратила чинність, а відтак з цієї дати, приписи Порядку №823 не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що прийнятий за результатами проведення перевірки Акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому, складений за результатами перевірки Акт не містить будь-якої інформації, яка б була отримана відповідачем після втрати чинності Порядком №823.

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що призначення інспекційного відвідування, видання наказу, направлення на перевірку і встановлення факту порушення позивачем норм трудового законодавства, відбувалось до втрати Порядком №823 чинності, яким було передбачено складання Акту в останній день відвідування.

З наведеного слідує, що дії відповідача на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 13.09.2021 вчинялись в межах правового поля.

Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04), зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Родина» (вул.Центральна, 16, с.Перепис, Чернігівська область, 15111, код ЄДРПОУ 03798665).

Відповідач - Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238).

Повний текст рішення суду складено 16 лютого 2022 року.

Суддя Л.О. Житняк

Попередній документ
103354984
Наступний документ
103354986
Інформація про рішення:
№ рішення: 103354985
№ справи: 620/16717/21
Дата рішення: 16.02.2022
Дата публікації: 21.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.11.2021)
Дата надходження: 18.11.2021
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування постанови