16 лютого 2022 року м. Чернігів Справа № 620/9634/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування попередження та припису,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - Управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № 25-21-084/0097 від 06.07.2021;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № 25-21-084/0538-0313 від 06.07.2021.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним не було вчинено порушення законодавства про працю - допуск працівників до виконання трудових обов'язків без укладання трудового договору. Вказує, що у відповіді на вимогу про надання документів, ФОП ОСОБА_1 зазначено про те, що він не здійснює діяльності у магазині розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В даному приміщення господарську діяльність провадить ФОП ОСОБА_2 на підставі договорів оренди № 41 від 01.06.2021 та № 42 від 01.06.2021. Однак надані документи та пояснення позивача фактично залишилися інспектором праці без досліджень і не знайшли свого відображення в акті інспекційного відвідування.
Ухвалою судді Лобана Д.В. від 25.08.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
30.11.2021 на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №155, відповідно до пункту 1 рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 №2, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку з неможливістю участі судді Лобана Д.В. у розгляді судової справи, що матиме наслідком порушення строку її розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Тихоненко О.М.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М. від 08.12.2021 прийнято справу до провадження судді.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що 24.06.2021 о 10 год. 00 хв. під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача ( АДРЕСА_2 ), встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 здійснювала реалізацію непродовольчих товарів, проводила розрахунки з покупцями, виконувала обов'язки продавця непродовольчих товарів. Також 24.06.2021 о 10 год. 20 хв. під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача ( АДРЕСА_2 ), встановлено, що в магазині «Все від 40» ОСОБА_4 здійснювала реалізацію непродовольчих товарів, проводила розрахунки з покупцями, виконувала обов'язки продавця непродовольчих товарів. ОСОБА_3 від надання письмових пояснень без поважних причин відмовилась, про що було складено акт від 24.06.2021 № 1. Натомість в усній формі ОСОБА_3 повідомила, що працює у ФОП ОСОБА_1 по трудовому договору, проте підтверджуючих документів не надала. В письмових поясненнях від 24.06.2021 ОСОБА_4 повідомила, що працює офіційно, за трудовим договором у ФОП ОСОБА_1 продавцем-консультантом за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначила, що заробітна плата виплачується своєчасно, заборгованість відсутня. Таким чином В ході інспекційного відвідування встановлено, що трудові договори з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не укладались, накази (розпорядження) про прийняття їх на роботу позивачем не видавалися, як наслідок останні допущені позивачем до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч. 4 ст. 24 КЗпП України. Твердження позивача про незаконність попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю та припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству.
Представником позивача надана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Враховуючи інформацію доповідної записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення ОСОБА_5 від 18.06.2021 № 1219 начальником Управління Глущенком М.П. прийнято наказ від 18.06.2021 № 989-Н про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (а.с.148-149).
На підставі вказаного наказу було видано направлення на проведення контрольного заходу від 18.06.2021 № 450 щодо проведення інспекційного відвідування позивача у період з 22 червня по 06 липня 2021 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення ОСОБА_6 (а.с.150).
24.06.2021 о 10 год. 00 хв. під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача ( АДРЕСА_2 ), встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 здійснювала реалізацію непродовольчих товарів, проводила розрахунки з покупцями, виконувала обов'язки продавця непродовольчих товарів.
24.06.2021 о 10 год. 20 хв. під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача ( АДРЕСА_2 ), встановлено, що в магазині «Все від 40» ОСОБА_4 здійснювала реалізацію непродовольчих товарів, проводила розрахунки з покупцями, виконувала обов'язки продавця непродовольчих товарів.
ОСОБА_3 від надання письмових пояснень без поважних причин відмовилась, про що було складено акт від 24.06.2021 № 1.
В письмових поясненнях від 24.06.2021 ОСОБА_4 повідомила, що працює офіційно, за трудовим договором в ФОП ОСОБА_1 продавцем-консультантом, за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначила, що заробітна плата виплачується своєчасно, заборгованість відсутня.
У зв'язку з відсутністю документів, що стверджують трудові відносини, інспектором праці Рубаном Є.Ф. винесено вимогу про надання документів від 24.06.2021 № 25-21-084/102, яка була направлена на адресу ФОП ОСОБА_1 (а.с.96-97).
ФОП ОСОБА_1 надав відповідачу копії договорів оренди від 01.06.2021 № 41 та № 42, договору про надання послуг від 01.06.2021, виписок ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та письмові пояснення (а.с.98-102, 113-133).
За результатами інспекційного відвідування складено акт від 06.07.2021 № 25-21-084/0538 (а.с.86-88).
06.07.2021 інспектором праці Рубаном Є.Ф. винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № 25-21-084/0538-0313, яким зобов'язано позивача усунути до 02.08.2021 порушення ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України (а.с.22-26).
Також 06.07.2021 інспектором праці Рубаном Є.Ф. винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № 25-21-084/0097 від 06.07.2021 (а.с.89-93).
Вважаючи вказані попередження та припис протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96).
Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 Положення № 96).
Пунктом 2 Положення № 96 передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач, Управління Держпраці у Чернігівській області є суб'єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернігівської області.
Правові та організаційні засади, основні принципи контролю за додержанням законодавства про працю визначаються Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, що ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV.
Згідно з частиною першою статті 12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 823).
За приписами абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 823 уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.
Положеннями пунктів 16-18, 20 Порядку № 823 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
З аналізу викладеного слідує, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.
Твердження позивача про безпідставність інспекційного відвідування не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування відповідач керувався вимогами Порядку № 823.
Суд зазначає, що складений відповідачем акт проведення позапланового заходу від 06.07.2021 № 25-21-084/0538 є документом, який лише підтверджує факт проведення перевірки, містить доказову інформацію про виявлені правопорушення та може бути наданий суду під час вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи, а само по собі його складання за результатами перевірки уповноваженою особою відповідача не може порушувати прав позивача.
Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Пунктами 2, 8 Порядку № 823 встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу письмові пояснення від 29.06.2022 на підтвердження відсутності порушень останнім вимог ч.1 ст.21, ч.4 ст. 24 КЗпП України.
Так, у відповіді на вимогу про надання документів, ФОП ОСОБА_1 зазначено про те, що він не здійснює діяльності у магазині розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В даному приміщення господарську діяльність провадить Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) на підставі договорів оренди № 41 від 01.06.2021 та № 42 від 01.06.2021 (а.с.104-133).
Між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг від 01.06.2021, відповідно до умов якого, позивач надає послуги по - проведенню сортування та розпаковки/упаковки товару, викладки товару згідно стандартів торгівлі, здійснює контроль за прийомом та переміщенням всіх видів товару, здійснює підбір персоналу та відповідає за проведення співбесід з потенційними претендентами, вживає заходів щодо розширення підприємницької діяльності Замовника та здійснює пошук додаткових торгівельних площ для Замовника, а також надає інші послуги та виконує інші роботи за окремими дорученнями Замовника (а.с.14-15).
Відповідачем не наведено правових підстав для неврахування вказаних документів під час прийняття оскаржуваних рішень.
Щодо посилання відповідача на пояснення ОСОБА_7 , то суд до них ставиться критично, оскільки пояснення неоформлених працівників не є належним доказом порушення законодавства, адже повинні бути і інші докази, які б підтверджували дані пояснення.
Таким чином, позивачем надано докази, що чітко та беззаперечно вказують на відсутність порушення законодавства про працю.
За таких обставин, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю, винесений відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № 25-21-084/0097 від 06.07.2021, то останні задоволенню не підлягають, оскільки вказане попередження не несе для позивача будь-яких правових наслідків.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи, у розмірі 9700,00 грн суду було надано копії наступних документів: договір про надання професійної правничої допомоги від 29.06.2021; замовлення на надання правової допомоги від 29.06.2021; акт про надання професійної правової допомоги від 17.08.2021 на суму 9700,00 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1016581 від 17.08.2021 (а.с.16-21, 162).
Так, відповідач передбаченим статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України правом не скористався, відповідне клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу суду не надав.
Таким, чином враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, розрахунку таких витрат, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4850,00 грн.
Крім того, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування попередження - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю № 25-21-084/0538-0313 від 06.07.2021.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2270,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4850,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238).
Повне судове рішення складено 16.02.2022.
Суддя О.М. Тихоненко