Справа № 420/1095/22
24 січня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимоги податкових повідомлень -рішень і наказу,-
22.11.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003433305 та № 0003443305 вiд 23 сiчня 2020 р.;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 894 вiд 16 жовтня 2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_2 ".
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 160, ст.161 КАС України.
Так, предметом розгляду у даній справі є, зокрема, податкові повідомлення-рішення № 0003433305 та № 0003443305 вiд 23 сiчня 2020 р.
Оскаржувані акти індивідуальної дії (податкові повідомлення-рішення № 0003433305 та № 0003443305 вiд 23 сiчня 2020 р.) породжують підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Як вбачається зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про накладення штрафу та інших штрафних санкцій тощо.
Враховуючи викладене, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0003433305 та № 0003443305 вiд 23 сiчня 2020 р. породжують підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку із чим даний позов є позовом, який містить як вимоги майнового характеру (про визнання протиправними та скасуватння податкових повідомлень-рішень № 0003433305 та № 0003443305 вiд 23 сiчня 2020 р.), так і позовом, що містить вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування наказу № 894 вiд 16 жовтня 2019).
Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Однак, в порушення вимог вказаної статті, позивачем не зазначено ціну позову в позовній заяві.
Таким чином, позивачу необхідно вказати інформацію про ціну позову.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Позивач у якості відповідача у справі вказує Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).
В той же час, суддя зазначає, що вірним найменуванням суб'єкта владних повноважень з кодом за ЄДРПОУ ВП 44069166 є «Головне управління ДПС в Одеській області».
Предметом розгляду у даній справі є податкові повідомлення-рішення № 0003433305 та № 0003443305 вiд 23 сiчня 2020 р., а також наказ № 894 вiд 16 жовтня 2019 року.
Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області з кодом за ЄДРПОУ 43142370.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) перебуває у стані припинення.
В той же час, станом на дату звернення позивача до суду, запис про припинення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити процесуальний статус Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), як суб'єкта владних повноважень, який як юридична особа не ліквідований (шляхом надання відповідних уточнень).
Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про судовий збір”:
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481,00 грн.
Даний позов містить одну вимогу немайнового та вимоги майнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за вимогу немайнового характеру та у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за вимоги майнового характеру.
Відповідно до п.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Однак, в порушення вимог вказаної статті, позивачем не надано до суду копію спірного наказу.
Отже, позивачу необхідно надати копію спірного наказу.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду уточненого позову з урахуванням вищевикладеного судом, доказів сплати судового збору та копії спірного наказу.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимоги податкових повідомлень-рішень і наказу - залишити без руху.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой