Справа № 420/8480/21
24 січня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
В Одеському окружному адміністративному суді перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії відповідача, щодо нарахування та виплати при звільненні позивачу компенсації за не отримане речове майно впродовж проходження військової служби із застосуванням пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, а також не за цінами предметів обмундирування станом на 1 січня 2020 року та зобов'язання відповідача перерахувати грошову компенсацію позивачу за належне, але неотримане речове майно впродовж проходження військової служби, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, а також за цінами предметів обмундирування, визначеними Адміністрацією Державної прикордонної служби України станом на 1 січня 2020 року відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178, а також зобов'язання відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно впродовж проходження військової служби з відрахуванням раніше проведених виплат відповідно до зазначеного порядку.
Рішенням суду від 27.07.2021 року позов задоволено.
03.11.2021 року вищенаведене рішення набрало законної сили.
23.12.2021 року за вх.№73368/21 від позивача через канцелярію суду надійшла заява в порядку ст.382 КАС України, в якій заявник просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 року у справі №420/8480/21, шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після цього робочий день.
Так, суд вказує на те що суддя Іванов Е.А. з 04.01.2022 року перебував у відпустці в зв'язку з чим заяву розглянуто в перший день після виходу.
Дослідивши матеріали поданої позивачем заяви та адміністративної справи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви позивача, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України визначено,що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконання судового рішення окремими категоріями осіб - суб'єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.
Окрім кола відповідачів, щодо яких суд може встановити додаткові заходи контролю, Кодекс адміністративного судочинства України не визначив інших критеріїв, які слід враховувати при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконання рішення, залишивши це питання на розсуд суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Суд при розгляді заяви позивача вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст.1 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямованих на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приписами ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 16 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" в межах виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
При виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), що передбачено ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контрою за виконанням судового рішення, суд враховує, що рішення суду від 27.07.2021 року по справі №420/8480/21 набрало законної сили 03.11.2021 року.
Крім того, як вбачається з адвокатського запиту №421, який додано до заяви про встановлення судового контролю представник позивача звертаючись 07.12.2021 року до Начальника 26 прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника Вітровчака Василя Григоровича звернув увагу останнього на можливість добровільного виконання рішення суду без звернення до суду та відділу примусового виконання рішень.
Матеріали даної справи не містять доказів того, що позивач звертався до органів виконавчої влади з приводу примусового виконання вищевказаного рішення суду.
За таких обставин суд зазначає про те, що ОСОБА_1 не доведено необхідності встановлення судового контрою за виконанням судового рішення.
Подібного висновку дійшов також П'ятий апеляційним адміністративний суд у постанові від 22.04.2021 року по справі №420/2062/20.
Підсумовуючи все вищевикладене суд дійшов до висновку щодо необхідності відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 .
Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 241, 248, 256, 293-295, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за приписами статті 382 КАС України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя Е.А. Іванов