Справа № 420/16505/21
13 січня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивач - не з'явився, представника відповідача - Газовського Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової академії (м. Одеса), в якому просить:
1. визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо застосування липня 2014 року та січня 2016 року як місяців, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;
2. зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 80650 гривень 19 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
3. визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 17.08.2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3902 гривні 86 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
4. зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3902 гривні 86 копійок за період з 01.03.2018 року по 17.08.2018 року включно в сумі 21654 гривні 58 копійок відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17,07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
5. зобов'язати Військову академію (м. Одеса) подати звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 28.12.2011 року по 17.08.2018 року він проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса).
У період проходження військової служби нарахування індексація грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі.
Позивач вказав, що 22 лютого 2020 року ним було надіслано заяву до Військової академії (м. Одеса) з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення.
У відповіді Військової академії (м. Одеса) зазначено, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення не було.
Позивач звернувся до суду для вирішення спору.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 19 червня 2020 року у справі №420/4094/20 зобов'язано військову частину нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення.
Відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення в сумі 4435,66 грн. за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2016 року.
Позивач зазначив, що відповідачем при встановленні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для нарахування індексації грошового забезпечення не враховано пункти 5 та 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення”.
Як наслідок, на думку позивача, відповідачем визначено неправильні базові місяці, а саме: за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року відповідачем виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 774,44 грн. із застосуванням базового місяця липень 2014 року, за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 4435,66 грн. із застосування базового місяця січень 2016 року.
На думку позивача, відповідачем за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення на загальну суму 80650,19 грн.
За період з 01.03.2018 року по 17.08.2018 року позивачу виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 0,00 грн.
Проте, відповідачем в порушення абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” не виплачено на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 3902,86 грн. в місяць.
За період з 01.03.2018 року по 17.08.2018 року щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення, яка не виплачена позивачу, складає загальну суму 21654,58 грн.
Ухвалою від 15.09.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 15.11.2021 року ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 15.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 13.01.2022 року на 10 год. 00 хв., з'явився представник відповідача.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Під час судового розгляду справи представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим з підстав, викладених у відзиві.
10.11.2021 року представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Повноваження щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 року №1078 та Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ також покладаються на відповідача, а тому підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця - січень 2008 року відсутні.
Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса) з 28.12.2011 року та наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 30.07.2018 року №328 його звільнено з військової служби у запас.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) (по стройовій частині) від 17.08.2018 року №172 позивача з 17.08.2018 року виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення (а.с. 26).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 19 червня 2020 року у справі №420/4094/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса), залишеним без змін постановою П'ятого апелчційного адміністративного суду від 21.12.2021 року, зобов'язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.08.2018 року (в ЄДРСР рішення № 89919767).
Згідно довідки від 04.11.2021 № 6/66/248 Військової академії (м. Одеса) щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 по серпень 2018 у загальному розмірі 4503,21 грн. За період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року індексація склала 774,44 грн.; для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація обраховувалася з визначенням базового місяця - січень 2016 року (а.с. 43).
Використовуючи індекси споживчих цін за період 2014-2015 р.р., судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивача за грудень 2015, зазначена у довідці від 04.11.2021 № 6/66/248, нараховувалася з визначенням базового місяця - липень 2014 року, як зазначає про це позивач.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з положеннями ст.8 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно ст.5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно ч.2 ст.6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).
Згідно з п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п.4 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Згідно п.5 Порядку №1078 (у редакції, чинній з 15.12.2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.
У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.
Працівникам підприємств і організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та положень цього Порядку.
Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
Відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому нормами Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Згідно п.14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
У роз'ясненнях Мінсоцполітики №122/о/66-17 від 29.12.2017 року з посиланням на положення Постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015 року зазначено, що якщо посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року, то сума індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн. (1762*241,7:100) (а.с. 11).
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України “Про оплату праці” такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення).
На момент початку невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, пункт 5 Порядку №1078 передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
На момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 року за №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - постанова №1294).
Пунктом 13 постанови №1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 р. за №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року (далі - постанова №704).
Проаналізувавши постанову №1294 в період її дії з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто в період, який охоплює період оскаржуваних правовідносин, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Отже, незмінність посадового окладу позивача станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, що з урахуванням стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців свідчить про можливість встановлення січня 2008 року базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно.
За таких обставин, вищевикладене дає суду підстави для висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування липня 2014 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 рік включно, та січня 2016 року для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.
Тому вимога позивача про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, яка є похідною від вимоги про визнання протиправними дій відповідача, також підлягає задоволенню, з урахуванням наведеного вище обґрунтування.
При цьому, суд враховує, що нарахування індексації грошового забезпечення є дискреційним повноваженням відповідача, а тому суд не зазначає конкретної суми індексації за вказаний вище період, про яку просить позивач (80650,19 грн.), оскільки обчислення суми індексації має провести відповідач.
Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, суд зауважує, що права позивача в цій частині порушені не були, і доказів невиконання відповідачем приписів постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення з урахуванням індексації позивач суду не надав.
Стосовно вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Військової академії (м. Одеса) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 17.08.2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3902 гривні 86 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов'язання Військову академію (м. Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3902 гривні 86 копійок за період з 01.03.2018 року по 17.08.2018 року включно в сумі 21654 гривні 58 копійок відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17,07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, суд зазначає таке.
Відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Тобто, з абзацу 4 пункту 5 Постанови №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення грошового доходу військовослужбовця (різниця між грошовим доходом до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення (яка мала би бути нарахованою, якщо б не було підвищення тарифних ставок (окладів)), то індексація в цьому випадку дорівнює нулю.
Однак, якщо розмір підвищення грошового доходу військовослужбовця є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового доходу.
Отже, для вирішення вказаних позовних вимог позивача має значення розмір індексації грошових доходів позивача, який міг би бути виплачений позивачу у березні 2018 року за умови відсутності підвищення посадових окладів військовослужбовців, та розмір підвищення грошового доходу позивача за березень 2018 року.
Відтак, беручи до уваги те, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, та враховуючи те, що повноваження щодо розрахунку розміру такої індексації та суми індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, є дискреційними повноваженнями відповідача - неможливо порівняти розмір підвищення грошового доходу з сумою індексації, що склалася у місяці підвищення доходу для встановлення наявності підстав для застосування абз.4 п.5 Постанови № 1078, а відтак вищевказані вимоги позивача є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, зокрема, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Також у прохальній частині позову позивач просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Тобто, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами.
Суд зазначає, що наведене позивачем обґрунтування щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - невиконання судових рішень відповідачем у інших справах, не є належним обґрунтуванням для встановлення судового контролю у даній справі, у зв'язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (адреса: вул. Фонтанська дорога, буд. 10, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо застосування липня 2014 року та січня 2016 року як місяців, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У встановленні судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24 січня 2022 року.
Суддя В.В. Андрухів