Справа № 522/23756/21
24 січня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішення
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2021 року позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області була передана на розгляд за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
19 січня 2022 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення (вх.1251/22).
Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він отримав податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 03.06.2021 №00134340706 про застосування штрафу у розмірі 63868 грн, 00 коп, згідно розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 30.04.2021, зареєстрованого 05.05.2021 за №8907/15/11РРО/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.06.2021 №00134370706 про застосування фінансових санкцій у розмірі 8,0 грн 00 коп, згідно розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 30.04.2021, зареєстрованого 05.05.2021 за №8907/15/11РРО/ НОМЕР_1 . Зазначене рішенні, як і результати перевірки позивача вважає неправомірними оскільки в магазині здійснюється продаж суто безалкогольних напоїв, у зв'язку з чим позивача звернувся до суду
Вважаючи таку відповідь відповідача протиправною бездіяльністю в розгляді заяви, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Суд, з посиланням на ч.2 ст.44 КАС України зазначає про необхідність добросовісно користуватися учасникам справи належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, у тому числі подавати до суду заяви, скарги у разі їх викладення власноруч - розбірливим почерком
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти
Однак, в порушення вказаних вимог, позивачем не було вказано свої повної адреси місцезнаходження - населеного пункту та індексу, не вказано повну адресу для листування - район до якого відноситься с. Кубей.
Крім того, позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
Згідно п.5 та п.6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
При цьому суддя зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно п.5.26 ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте, додатки до позовної заяви не засвідчені належним чином, відповідно до вимог ДСТУ 4163-2020.
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем у позовній заяві заявлені вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2021 №00134340706 та №00134370706.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення, породжують підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Отже, позовна заява містить вимоги майнового характеру.
Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Однак, позивачем не зазначено ціну позову.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем не було додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що позивач повинен доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру враховуючи ставку судового збору встановлену п.п. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а саме у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну вимогу.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені наступним шляхом:
1. зазначити в повному обсязі відомості учасників справи;
2. надати до суду засвідчені належним чином додатки до позовної заяви, відповідно до вимог ДСТУ 4163-2020;
3. надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
4. зазначити ціну позову;
5. надати квитанцію про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків.
Суддя роз'яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Скупінська