Справа № 148/2170/21
Провадження №2/148/161/22
14 лютого 2022 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі: судді Штифурко Л.А.,
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 18.07.2017 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №RF2r-67087. Відповідно до умов даного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повертати кредит, виплачувати проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Відповідно до п.п. 2.1, 2.4. кредитного договору, банк видає позичальнику кредит до 15.07.2022 у розмірі 43300 грн. на наступні цілі: 32723 грн. - на поточні потреби позичальника, 8020 грн. та 2557 грн. - на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника.
Відповідно до п. 4.1 Договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 47,99 % річних. Згідно п. 6.1 Договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. Відповідно до п. 6.9 Договору банк у випадку, передбаченому п. 3.3. Кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що повідомляє позичальника. Згідно п. 8.1 Кредитного договору, за виконання зобов'язань за Кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.
Банк свої зобов'язання за кредитними договором по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, однак позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 12.10.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 25353, 64 грн., з яких: - 23923,80 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 1429,84 грн. - заборгованості за відсотками. Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, однак це не дало результатів.
Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25353, 64 грн., а також судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 % від ціни позову та фіксовану суму в розмірі 1400 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві він просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення заперечень не висловив.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причину своєї неявки суду не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечив проти такого порядку вирішення спору.
У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 18.07.2017 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №RF2r-67087 , відповідно до умов якого останній надано кредитні кошти в у розмірі 43300 грн. на наступні цілі: 32723 грн. на поточні потреби позичальника, 8020 грн. та 2557 грн. - на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника. Відповідно до п. 2.4. договору позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на рахунок позичальника (а.с. 20, 21).
Відповідно до п. 1 Договору позивач зобов'язався надати у власність відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов'язувався використати кредит на цілі, вказані в цьому Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору передбачено, що відповідач сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 47,99 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору. Відповідно п. 4.3 договору за надання послуг позичальник сплачує банку комісії в порядку, строки та розмірі, передбачені п. 2.10 кредитного договору.
Пунктом 4.5 договору визначено реальну річну процентну ставку 60,06 % річних. Пунктом 6.2 Договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до цього Кредитного договору). Всього позичальник зобов'язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 1936 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця впродовж 60 місяців з дати укладання Кредитного договору. Перший і останній платежі можуть відрізнятись за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 18.07.2017 до 15.07.2022 погашаються в однаковому порядку.
Згідно з п. 6.3 Договору повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із процентами за користування кредитом у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 Кредитного договору).
Пунктом 6.9 договору передбачено, що банк у випадках невиконання позичальником зобов'язань, передбачених договором, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Відповідно до п. 7.1 Договору за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов'язань за цим Кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання Позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості Позичальника. В будь-якому разі пеня, нарахована Позичальнику на підставі цього пункту Кредитного договору, не може перевищувати 15 % від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання.
Виконання вимог договору позивачем підтверджується меморіальним ордером №41175209 від 18.07.2017 (а.с. 8), меморіальним ордером №41177555 від 18.07.2017 (а.с. 9), меморіальним ордером №41177829 від 18.07.2017, що містяться в матеріалах справи (а.с. 10).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором №RF2r-67087 від 18.07.2017 (а.с. 5, 6) та рухом коштів по рахунку (а.с. 7, 11-19) судом встановлено, що відповідач своїх зобов'язань за договором щодо повернення кредитних коштів в повному обсязі не виконувала, що призвело до виникнення в неї перед позивачем заборгованості, яка станом на 12.10.2021 становить 25353, 64 грн., з яких: - 23923,80 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 1429,84 грн. - заборгованості за відсотками.
На адресу відповідача позивачем направлялася досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості від 29.09.2021 з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі, яка залишена відповідачем без задоволення (а.с. 22).
Між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, взятих на себе кредитних зобов'язань.
Відповідно до ст. 526, 527, ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором кредиту щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та виникнення у нього заборгованості знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову та доказів в підтвердження того, що належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість на користь позивача.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2270 грн. ( а.с. 1).
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в у розмірі 13 % від ціни позову та фіксовану суму в розмірі 1400 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатським об'єднанням «Аксіліум» та «АТ «Кредобанк» був укладений Договір про надання правової допомоги від 01 вересня 2021 року, підписаний керуючим партнером Мужиком Н.
Разом з тим, доказів на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 13 % від ціни позову та фіксовану суму в розмірі 1400 грн., акту виконаних робіт представником позивача суду не надано, тому суд не вбачає підстав для стягнення таких витрат на користь позивача.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, керуючись ст. 207, 509, 526, 527, 530, 536, 610-612, 625 ,626 ,628, 638, 1048, 1049,1050,1054,1055 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 211, ч. 2 ст. 247, ст. 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Кредобанк", код в ЄДРПОУ: 09807862, місцезнаходження якого за адресою: вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, заборгованість за кредитним договором №RF2r-67087 від 18/07/2017 у розмірі 25353 (двадцять п'ять тисяч триста п'ятдесят три) гривні 64 копійки, а також судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.А. Штифурко