Справа № 147/312/18
Провадження № 6/147/4/22
17 лютого 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу у цивільній справі №147/312/18 та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
07 лютого 2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа - судового наказу по справі №147/312/18 та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Заява обґрунтована тим, що 28 березня 2018 року Тростянецьким районним судом Вінницької області видано судовий наказ по справі №147/312/18 про стягнення з Ободівського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Колос» (24353, с.Ободівка, вул.Соснова, 3, Тростянецький район Вінницька область, ЄДРПОУ 00182751) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 30.05.2017 року по 21.08.2017 року в розмірі 7372,28 грн. (сім тисяч триста сімдесят дві гривні 28 коп.) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення в розмірі 25077,12 грн. (двадцять п'ять тисяч сімдесят сім гривень 12 коп.), всього на загальну суму 32449,40 грн. (тридцять дві тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 40 коп.). Судовий наказ було подано для виконання до Тростянецького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області у травні 2018 року. В подальшому 08.05.2018 вищевказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №56275747 та передано на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області. Після цього передано на виконання до Тростянецького РВ ДВС, однак при пересилці судовий наказ втрачено. На даний час рішення суду не виконано, він хоче стягнути присуджені кошти, однак немає можливості звернутись до ДВС в зв'язку з відсутністю у нього судового наказу. В зв'язку з чим вважає, що судовий наказ втрачено та просив суд видати дублікат. Крім того, вказав, що оскільки від дати видачі судового наказу пройшов значний час, він на даний час пропустив строк звернення до виконання з незалежних від нього причин, тому просить поновити йому строк звернення з судовим наказом.
Сторони до суду не з'явилися, судом були сповіщені про місце і час розгляду заяви належним чином.
Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Зважаючи на те, що учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 2018 року Тростянецьким районним судом Вінницької області видано судовий наказ по справі №147/312/18 про стягнення з Ободівського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Колос» (24353, с.Ободівка, вул.Соснова, 3, Тростянецький район Вінницька область, ЄДРПОУ 00182751) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 30.05.2017 року по 21.08.2017 року в розмірі 7372,28 грн. (сім тисяч триста сімдесят дві гривні 28 коп.) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення в розмірі 25077,12 грн. (двадцять п'ять тисяч сімдесят сім гривень 12 коп.), всього загальну суму 32449,40грн. (тридцять дві тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 40 коп.).
25 квітня 2018 року судовий наказ видано стягувачу ОСОБА_1 .
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у ч.1 ст. 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, відповідно до §§ 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документу є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред'являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.
Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов'язаний з'ясувати, чи є чинним рішення суду та чи не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа повинно бути додано довідки органів зв'язку або державного виконавця.
Судом встановлено, що згідно з довідкою №2324 від 07.02.2022, виданою Тростянецьким відділом ДВС у Гайсинському районі Вінницької області вбачається, що станом на 07.02.2022 згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Тростянецькому відділі ДВС у Гайсинському районі Вінницької області виконавче провадження про стягнення з Ободівського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Колос» заборгованості по невиплаченій заробітній платі на користь ОСОБА_1 відсутні.
Звертаючись до суду з заявою, заявник вказує на те, що оригінал судового наказу, копію постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження чи постанову про повернення виконавчого документа стягувач не отримував, а отже, судовий наказ було втрачено.
Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до ч.1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що строк пред'явлення судового наказу до виконання на час звернення ОСОБА_1 до суду сплив.
На підтвердження доказів поважності пропуску строку звернення до виконання з виконавчими документами заявником вказано, що судовий наказ перебував на виконанні, неодноразово перенаправлявся до інших органів, тому йому було невідомо про відсутність відкритого виконавчого провадження.
До матеріалів справи заявником додано належні, допустимі і достатні докази на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому наявні підстави для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у пункті 35 постанови від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання зазначений висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 , суд також виходив з принципу правової визначеності, який вимагає забезпечення виконання судових рішень.
Таким чином встановивши, що судовий наказ винесений Тростянецьким районним судом Вінницької області від 28.03.2018 по справі №147/312/18 про стягнення з Ободівського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Колос» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 30.05.2017 року по 21.08.2017 року в розмірі 7372,28 грн.(сім тисяч триста сімдесят дві гривні 28 коп.) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення в розмірі 25077,12грн. (двадцять п'ять тисяч сімдесят сім гривень 12 коп.), всього загальну суму 32449,40грн. (тридцять дві тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 40 коп.) не виконано, на виконанні не перебуває, в матеріалах справи відсутня постанова про повернення виконавчого документа, так і самого судового наказу, суд дійшов висновку про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа.
Керуючись ст.ст.247, 433, п.17-4 Перехідних положень ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Видати дублікат судового наказу від 28.03.2018 по справі № 147/312/18 за заявою ОСОБА_1 до Ободівського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Колос» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Поновити ОСОБА_1 строк для пред'явлення до примусового виконання дубліката судового наказу по справі №147/312/18.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.М.Мудрак