Справа № 738/1388/21 Головуючий у 1 інстанції Волошина Н. В.
Провадження № 33/4823/81/22
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
17 лютого 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Дубовик Н.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2021 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і житель АДРЕСА_1 , громадянин України, , не працює, не одружений, має загальну середню освіту,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору.
Як установив суд, 26 жовтня 2021 року о 19 год. 30 хв. по вул. Гагаріна у с. Березна, Менського району, Чернігівської області ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110307 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотестер 6820» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що строк ним пропущено з поважним причин, оскільки копію постанови він отримав 31 грудня 2021 року.
Вказує на те, що суд не встановив усіх обставин, які впливають на об'єктивність та правильність застосування стягнення, всебічно, повно та об'єктивно не з'ясував усіх обставин, обмежився дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення.
Апелянт стверджує, що працівники поліції спровокували його до відмови від проходження огляду, здійснюючи на нього тиск. Йому не повідомили наслідків такої відмови і запропонували, як альтернативний варіант, відмовитися від проходження огляду та продовжити керування транспортним засобом.
Він запевняє, що під час спілкування з патрульними поліцейськими поводив себе адекватно, чітко й зрозуміло відповідав на їхні запитання та висловлював свої заперечення.
Поліцейськими виявлено в нього розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів використання поліцейськими спеціальних технічних засобів, передбачених ч. 2 ст. 266 КУпАП, для виявлення таких ознак.
Відео з камер спостереження відображає лише фрагменти спілкування та не є безперервним.
Пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння працівниками патрульної поліції пропонувалася за відсутності свідків. Відмови від такого огляду на місці зупинки автомобіля в присутності свідків апелянт не висловлював. Запис у протоколі про адміністративне правопорушення про його відмову від підпису та наданні пояснень не підтверджений підписами двох свідків.
Апелянт аргументує, що 27 жовтня 2021 року пройшов обстеження у КНП «Менська міська лікарня» Менської міської ради, за результатами якого ознак алкоголю у його організмі не виявлено, про що є виписка № 10.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, його вина в порушенні Правил дорожнього руху, не доведена.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Дубовик Н. М. підтримали доводи апеляційної скарги.
Заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її захисника, переглянувши відеозапис, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Постанова суду винесена 29 грудня 2021 року. Останній день строку звернення до суду з апеляційною скаргою припадає на 08 січня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 здав на пошту 09 січня 2022 року. Оскільки 08 січня 2022 року є вихідним днем, то останнім днем строку звернення до суду вважається 10 січня 2022 року. Отже, строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню, оскільки апеляційна скарга подана в останній день строку на апеляційне оскарження, в межах відведеного строку на оскарження.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 26 жовтня 2021 року о 19 год. 30 хв. в с. Березна по вул. Гагаріна водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова).
Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від дачі пояснень та підпису в протоколі відмовився (а.с. 3).
З переглянутого відеозапису убачається, що машина патрульної поліції їде за автомобілем, який рухається виляючи з одного боку дороги в інший бік та виїжджає за роздільну смугу руху. Після зупинки працівниками поліції цього транспортного засобу, з нього вийшов ОСОБА_1 , який посвідчення водія на право керування транспортним засобом ніколи не одержував, мав при собі технічний транспорт на автомобіль, який з його слів купив днів десять тому, на зауваження поліцейського, що на автомобілі не горить під світка заднього номерного знаку, він повідомив, що знає про таку несправність.
На прохання поліцейського виключити двигун автомобіля водій повернувся до машини, де взяв захисну маску, яку вдягнув на обличчя. На питання одного з патрульних чи вживав він алкоголь, ОСОБА_1 повідомив, що давно алкоголь не вживає і перебуває у тверезому стані.
Поліцейський зауважив, що запах спиртного від водія відчутно навіть через захисну маску, що у нього розширені зіниці. ОСОБА_1 став сперечатися, що на вулиці темно і неможливо побачити, які у нього зіниці.
Якщо ОСОБА_1 не вживав спиртного, поліцейський йому запропонував запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер», на що водій, не дав договорити поліцейському, відмовився, запевнив, що знає свої права.
На вимогу поліцейського пройти медичний огляд в лікарняному закладі на стан сп'яніння водій ОСОБА_2 довго думав проходити огляд чи ні, помітно нервував та просив поговорити з кимось одним з поліцейських, без відеокамер.
Суд погоджується з твердженням ОСОБА_1 про те, що він чітко й зрозуміло відповідав на запитання та висловлював свої заперечення, проте його поведінка викликала обґрунтовані підозри про перебування у стані алкогольного сп'яніння і намагання приховати свій стан будь-яким шляхом.
Така ознака як розширені зіниці притаманна людині, яка перебуває у стані наркотичного сп'яніння або під дією інших психотропних речовин. Огляд такої особи відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, відбувається у медичних закладах з проведенням відповідних лабораторних досліджень.
Застосування спеціальних технічних засобів працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння цією Інструкцією не передбачено. До того ж це не має ніякого значення для вирішення цієї справи, оскільки ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На доданому до матеріалів справи відео чітко чути як працівник патрульної поліції пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці, так як від нього чути різкий запах алкоголю, або пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я. Роз'яснено, що у разі його відмови від проходження огляду він буде притягнутий до адміністративної відповідальністі. Вказані події відбувалися за відсутності свідків.
Чинне законодавство не зобов'язує поліцейських у присутності свідків пропонувати особі пройти огляд на стан сп'яніння, а також фіксувати відмову особи від проходження огляду у їх присутності. Частина 2 ст. 266 КУпАП передбачає присутність свідків, у разі згоди водія пройти огляд на місці, під час його проведення лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Абзацом 2 п. 2.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства культури і туризму України від 20 квітня 2006 року № 192 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 травня 2006 року за N 542/12416, у разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та підписами свідків, у випадку їх наявності.
Таким чином, Інструкцією не передбачено обов'язкового залучення свідків у разі відмови особи від підпису у протоколі. До того ж, наявний у справі відеозапис повністю відтворює усі події того дня, у тому числі обставини відмови ОСОБА_1 від підпису в протоколі.
Вказаний відеозапис є безперервним, а та різниця у часі, яка складає кілька хвилин є не істотною та пояснюється різними записуючими пристроями, на які вівся відеозапис. Ця обставина жодним чином не виправдовує водія ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Цей пункт Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність нарівні з водіями, які керують у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Апелянт ОСОБА_1 надав суду копію виписки № 10 з його медичної карти про те, що при обстеженні його лікарем 27 грудня 2021 року об 11 год. 10 хв. клінічних ознак вживання ним алкоголю не виявлено, на алкопристрої показники складав 0,0 проміле, висновок лікаря - тверезий, проте копія цього медичного документа не вказує на те, що водій 26 жовтня 2021 року о 19 год. 30 хв. був тверезий. Від часу зупинки водія поліцейськими і до часу обстеження в медичному закладі минуло більше 12 годин.
Аргументи апелянта, що працівники поліції спровокували його відмовитися від проходження огляду та здійснювали на нього тиск спростовуються переглянутим відеозаписом, на якому видно, що патрульні діяли в межах закону, в той час як водій намагався уникнути його виконання. Поліцейські запропонували ОСОБА_1 альтернативні дії: пройти огляд на стан сп'яніння на місці, в медичному закладі, або взагалі відмовитися він проходження такого огляду.
Та обставина, що вони ввели ОСОБА_1 в оману: запропонували йому відмовитися від проходження огляду та продовжити керувати транспортним засобом, не знайшла свого підтвердження в матеріалах справи та спростовується розпискою від 26 жовтня 2021 року, відібраної у нього, про те, що він ознайомлений з вимогами ст. 266 КУпАП та зобов'язався транспортними засобами не керувати.
Критика апелянтом дій працівників поліції є безпредметною з огляду на те, що вони від моменту зупинки автомобіля та до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли відповідно до покладених на них чинним законодавством обов'язків без перевищення своїх повноважень. У той же час як ОСОБА_1 дбав про власні права, не зважаючи на те, що вони нерозривно пов'язані з обов'язками, один з якого він не виконав, що беззаперечно доведено поза розумним сумнівом, за що на нього накладене стягнення.
Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає лише один розмір штрафу і позбавлення права керування транспортним засобом, що в повній мірі виконано судом з урахуванням законодавчих заборон пом'якшення стягнення та звільнення від нього у разі доведення провини.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець