Справа №766/226/22
н/п 3/766/1573/22
17.02.2022 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській областіпро адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
ОСОБА_1 28.12.2021 близько 22:00 години за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У судові засідання, призначені на 12.01.2022 р., 26.01.2022 р., 17.02.2022 р. ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №439039 від 28.12.2021, в якому викладено обставини вчиненого адміністративного правопорушення;
-протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до якого ОСОБА_2 просить прийняти міри до сина ОСОБА_1 , який 28.12.2021 близько 22:00 години вчинив сварку, в ході якої виражався в її бік нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, про що також зазначено в її письмових поясненнях;
-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №047146 від 28.12.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ( ОСОБА_2 ) строком на 3 доби;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства проведеної відносно ОСОБА_1 від 28.12.2021.
Постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 04.11.2021, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП свідчить про повторність вчинення даного правопорушення.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. № 2229-VIII (далі - Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків (ч. 1 ст. 5 Закону).
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
(Номер рахунку(IBAN): UA668999980313010106000021451, Одержувач-ГУК у Херсонській обл./Херсонськійра-он 21081100, Код отримувача (код заЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Л.В. Валігурська