Справа № 653/2307/21
Провадження № 2/653/32/22
іменем України
28 січня 2022 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.,
за участю секретаря Волвенко А.О.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Позов мотивує тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , квартирант ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , квартирантка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, квартиранти: ОСОБА_3 з 2009 року та ОСОБА_2 з 2011 року не проживають в житловому будинку, та ніколи не проживали, виїхали у невідомому напрямку. Відповідачі не проживають в даному будинку, не сплачують комунальні платежі в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в будинку не має. Факт реєстрації відповідачів порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, у зв'язку із чим, просить суд визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити позов та не заперечувала щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада України», до судового засідання не з'явилися, від них не надійшло повідомлення про причину неявки та відзив, тому суд ухвалив слухати справу на підставі наявних у справі доказів, у відсутність відповідачів, згідно ст. 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши надані докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власницею житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 січня 2018 року серія ННА 666872, а також витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 січня 2018 року, а також витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 31 січня 2018 року.
Відповідно довідки № 189 від 29 липня 2021 року виданої виконавчим комітетом Генічеської міської ради старостою сіл Азовське та Придорожнє, ОСОБА_1 1966 року народження, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки № 190 від 29 липня 2021 року виданої виконавчим комітетом Генічеської міської ради старостою сіл Азовське та Придорожнє, ОСОБА_1 1966 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_4 1994 року народження, ОСОБА_3 1979 року народження, ОСОБА_2 1973 року народження.
Факт того, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , також підтверджується листом старости сіл Азовське та Придорожнє, згідно реєстраційної адресної картки від 04 жовтня 2021 року № 01/02-60 та від 27 вересня 2021 року № 01/02-69.
Факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично не мешкають у будинку, належному позивачу підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили фактичні обставини справи та пояснили, що їм достеменно відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично не проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановленим судом фактам відповідають правовідносини, які регулюють питання власності, питання набуття і втрати права на користування житловим приміщенням.
Встановленим судом фактам відповідають правовідносини, які регулюють питання власності, питання набуття і втрати права на користування житловим приміщенням.
За приписами ч. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за свою волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до положень ст.ст. 317,319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлений законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 34 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Згідно зі ст.ст. 71, 72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Виходячи з наведених правових норм, якщо права власника порушені, він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тому суд вважає, що в розрізі даного спору позивач правомірно вимагає усунення порушень її прав, в даному випадку шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, оскільки, як підтверджують наявні матеріали справи, відповідачі не проживають у належному позивачу будинку з 2011 року, ними не виконано зобов'язання щодо зняття з реєстраційного обліку, тому визначений позивачем спосіб захисту порушених прав не суперечить вимогам чинного законодавства.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування спірним житловим будинком.
Також, з огляду на задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір.
Керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 258-259, 263-265, 273,280 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: будинок АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: будинок АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рівних частинах на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: будинок АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 28 січня 2022 року.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова