Справа № 653/1032/21
Провадження № 2/653/51/22
іменем України
25 січня 2022 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Шкарупіло О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 24 травня 2012 року у розмірі 31346 грн. 07 коп. та судові витрати у сумі 2270 грн. 00
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписав заяву від 24 травня 2012 року, йому було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та надано кредитну картку. В подальшому кредитний ліміт збільшився до 27000.00 грн.
Відповідач зобов'язувався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом внесення коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу, що розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта.
Разом з тим, відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором та не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на його користь.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про день, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки, яка повернулась на адресу суду з відміткою про відсутність відповідача за місцем проживання, а також шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада України», проте до судового засідання не з'явився, від нього не надійшло повідомлення про причину неявки та відзив, тому суд ухвалив слухати справу на підставі наявних у справі доказів, у відсутність відповідача, згідно ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2012 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, де вказано, що заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
З довідки про отримання кредитних карток вбачається, що за кредитним договором б/н йому були надані наступні картки: 24 травня 2012 року - НОМЕР_1 терміном дії до березня 2016 року, 18 жовтня 2016 року - НОМЕР_2 терміном дії до травня 2019 року, 19 липня 2018 року - НОМЕР_3 терміном дії до червня 2022 року, 06 травня 2019 року - НОМЕР_4 терміном дії до квітня 2023 року, 19 червня 2019 року - НОМЕР_7 терміном дії до травня 2023 року
Зі змісту довідки про зміну умов кредитування обслуговування кредитної картки вбачається, що 24 травня 2012 року за кредитною карткою НОМЕР_1 було здійснено старт карткового рахунку у сумі 300 грн. 00 коп. та 27 вересня 2019 року цей ліміт збільшено до 27000,00 грн..
Звернення позивача до суду зумовлено тією обставиною, що відповідач порушуючи зобов'язання за кредитним договором має заборгованість, що станом на 17 березня 2021 року складає 31346 грн. 07 коп., що складається з: 25260 грн. 19 коп. - заборгованість за тілом кредита; 6085 грн. 88 коп. заборгованість за простроченими відсотками.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно до вимог статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за тілом кредиту, стягнути складові його повної вартості, а саме заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку», що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті: www:privatbank.ua як невід'ємні частини спірного договору (п. 2.1.1.12.3, п. 1.1.1.60, п. 2.1.1.5.7, п. 2.1.1.3.3, п. 2.1.1.12.9, п. 2.1.1.12.7.1.1, п. 2.1.1.7.5 Умов та правил надання банківських послуг).
Також на підтвердження позовних вимог позивач надав витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг», в яких, в тому числі визначені: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
Суд вважає за необхідним зазначити, що матеріали справи не містять жодних підтверджень того, що саме з заявленими Тарифами та Умовами та правилами ознайомлювалась і погоджувалась відповідач, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Підпису відповідача зазначені Тарифи, Умови та правила не містять.
Також як й відсутні підтвердження того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначених розмірах і порядках нарахування, а також штрафів.
Таким чином, суду не надано належних доказів на підтвердження діючих на час отримання відповідачем картки Тарифів із визначенням конкретних значень щодо процентної ставки, пені, штрафів, також, як й ненаданні діючі на час отримання відповідачем картки Умов та правил надання банківських послуг.
З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у вищевказаній постанові по справі № 342/180/17 суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені та штрафів за користування кредитними коштами у нарахованому розмірі, надані банком та ті, що містяться на веб-сайті позивача Тарифи, Умови та правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: www/privatbank.ua/, а також ті, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24 травня 2012 року шляхом підписання заяви-анкети.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, які просить стягнути позивач.
З огляду на вищевикладене, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками необхідно відмовити.
Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту, що відповідно до розрахунку заборгованості становить 25260 грн. 19 коп.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270 грн. при ціні позову 31346 грн. 07коп. Позовні вимоги позивача задоволені частково у розмірі 25260 грн. 19 коп., отже на 80,58 %
З огляду на це, пропорційно розміру задоволених вимог, розмір судового збору, що підлягає до стягнення складає 1829 грн. 17 коп. (80,58 % від 2270 грн.)
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 629, 633, 634, 1049,1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 133, 258-259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд -
Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_6 , МФО № 305299 заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 травня 2012 року у розмірі 25260 (двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 19 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту.
Стягнути з зіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_6 , МФО № 305299 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять) грн.17 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 31 січня 2022 року.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова