17.02.2022 Справа №607/2663/22
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я. при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до інтернет-видавництва «Provse.te.ua» Бориса Машлянка, інтернет-сторінка у «Facebook» «Тернопільський Бігус» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до інтернет-видавництва «Provse.te.ua» Бориса Машлянка інтернет-сторінка у «Facebook» «Тернопільський Бігус» у якій просить: визнати інформацію опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розміщеному в мережі Інтернет за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за інтернет-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на недоторканість честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 ; зобов'язати відповідачів протягом трьох днів з дня набрання рішенням законної сили видалити недостовірну інформацію про ОСОБА_1 та опублікувати на сторінці офіційного веб-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в соціальній мережі «Facebook» спростування-відповідь ОСОБА_1 наступного змісту: «Мешканці с. Ягільниці стурбовані поширенням пасквілів інтернет-ресурсами « ІНФОРМАЦІЯ_6 » і «Тернопільський Бігус» про їх акцію та про їх земляків.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Однак подана позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» згідно якого, він як особа з інвалідністю внаслідок війни (ветеран війни) звільняється від сплати судового збору, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9.10.2019 у справі №9901/311/19 та від 20.01.2021 у справі №9901/258/20, постанові Верховного Суду від 09.02.2022 по справі №580/4748/20.
Вимоги ОСОБА_1 щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, у цій справі не пов'язані з питаннями його соціального захисту, як ветерана війни, а відтак відсутні підстави для звільнення його, як ветерана війни, від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» визначено, що з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.
Згідно п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»,за подання до суду позовної заяви немайнового характеру про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн.
Позивачем у позовній заяві вказано дві вимоги немайнового характеру: 1) про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача на недоторканність честі, гідності та ділової репутації; 2) зобов'язання відповідачів видалити недостовірну інформацію про позивача та опублікувати спростування.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити 1984,80 грн. (2 х 992,40 грн.) судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Згідно пункту 2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст.. 48 ЦПК).
Згідно п. 4, 5) ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, тобто спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення вищевказаних вимог закону, позивачем чітко не сфомульовані вимоги, зокрема позивач зазначає відповідачами у справі інтернет-видавництво «Provse.te.ua» Бориса Машлянка та інтернет-сторінку у «Facebook» «Тернопільський Бігус», натомість із прохальної частини позову не зрозуміло зміст позовних вимог щодо кожного з них, вимоги є узагальненими.
З поданої позовної заяви не зрозуміло хто саме є відповідачем у справі, ОСОБА_2 , як фізична особа, чи інтернет-видавництво « ІНФОРМАЦІЯ_6 », власником якого є ОСОБА_2 , чи все ж таки інтернет-сторінка у «Facebook» « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Але, якщо йдеться про юридичну особу, то повинно бути правильно зазначено її організаційно правову форму та найменування.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Тобто, належним відповідачем по даній справі щодо поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет можуть бути: власник веб-сайту, на якому була розміщена недостовірна інформація; реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту; і (або) отримувач послуг хостингу.
Тому, позивачу необхідно уточнити коло учасників справи з урахуванням позовних вимог, оскільки відсутність вказаних відомостей перешкоджає визначенню суб'єктного складу відповідачів у поданій позовній заяві, що в свою чергу унеможливлює визначення спірності цивільних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачами, а також належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду.
Крім того на виконання пункту 2 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачу необхідно зазначити у позовній заяві усі необхідні відомості про відповідачів у справі.
У той же час, інформацію передбачену у пункті 2 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не надає, при цьому звертається до суду з клопотанням про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України, мотивуючи його наявністю труднощів у з'ясуванні інформації про власника веб-сайту задля його залучення в подальшому відповідачем у справі.
Також, підсумовуючи клопотання про витребування доказів позивач зазначає про наявну необхідність забезпечити докази шляхом їх витребування.
Суд звертає увагу на існування відмінностей між витребуванням доказів, як способом забезпечення доказів, які в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви - ч. 3 статті 116 ЦПК України), та витребуванням доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно (дана заява не вирішується до відкриття провадження у справі). Ці процесуальні дії відрізняються метою їх вчинення, а також порядком виконання.
Разом з цим, твердження позивача про неможливість самостійно отримати запитувані докази, саме по собі, не може слугувати достатньою підставою для забезпечення доказів в порядку передбаченому параграфом 8 Глави 5 ЦПК України. За наявності підстав передбачених для забезпечення доказів позивач з метою їх отримання може звернутися до суду із відповідною заявою в порядку ст.ст. 116-119 ЦПК України, а не статті 84 ЦПК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме звернутися до суду із позовною заявою, яка відповідає вимогам статтей 175 і 177 ЦПК України.
Судовий збір сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУДК у Терн. обл. / м. Тернопіль/22030101;
Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37975599;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Номер рахунку (IBAN): UA968999980313101206000019751;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Судовий збір, за позовом, прізвище ініціали, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інтернет-видавництва «Provse.te.ua» Бориса Машлянка, інтернет-сторінка у «Facebook» «Тернопільський Бігус» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
CуддяП. Я. Стельмащук