Справа № 591/59/22 Провадження № 3/591/426/22
17 лютого 2022 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сорока М.Р., за участю секретаря судового засідання Нанка Ю.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції НП України , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродж. с.Товста, Городищенського району, Черкаської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.12.2021 року серії ААБ № 061036 водій ОСОБА_1 18.12.2021 о 01 год. 48 хв. в м.Сумах по вул. Героїв Крут, в районі будинку № 16, керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується показами газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHK-0128, результат тесту № 655 - 0,97 проміле. З результатом огляду водій згоден, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, зауважень до порядку проведення огляду на місці зупинки не висловлював, з результатами тесту згоден, просив не позбавляти права керування.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , дослідивши адміністративні матеріали справи, вважаю, що ті фактичні дані, що містяться у протоколі від 18.12.2021 року серії ААБ № 061036 та в матеріалах, наданих Управлінням патрульної поліції в Сумській області, дають підстави стверджувати, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, відповідно до п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Глави 20 КУпАП огляд на стан алкогольного сп'яніння визначено як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
При цьому, порядок проведення такого огляду врегульований: ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок).
Матеріали справи дають підстави стверджувати про те, що поліцейським було дотримано норми чинного законодавства під час проведення огляду на стан сп'яніння, а саме: вимоги ст. 266 КУпАП та Порядку.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними матеріалами справи, дослідженими у суді, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1);
-результатом проведеного тесту газоаналізатора Drager Alcotest 6820 прилад ARНК- 0128 результат огляду 0,97 %0 проміле, проба позитивна, тест номер № 655 від 18.12.2021 року (а.с.3);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 прилад ARНК- 0128 , згідно якого ОСОБА_1 погодився з показником 0,97 %0 проміле у крові (а.с. 4);
-рапортом (а.с.6);
-довідкою, в якій зазначено інформацію про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.7).
Окрім того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису на оптичному носії даних (а.с.8) переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини, викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведенні огляду, а також зафіксовані пояснення ОСОБА_1 в яких він погодився з результатами тесту, зауважень до проведеного огляду на місці зупинки немає.
Відтак, жодних обставин чи фактів, які б давали підстави не довіряти наведеним доказам чи фактичним даним, що в них містяться, у суду не має, тому факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння суд вважає доведеним.
Стосовно клопотання ОСОБА_1 про незастосування до нього санкції у вигляді позбавлення права керування т/з, то суд його відхиляє, оскільки санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативний вид стягнення, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування т/з. Крім того, слід зазначити, що керування транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найтяжчим порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху - водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Більш того, у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а ст. 22 КУпАП містить пряму заборону на можливість звільнення від адміністративної відповідальності особи за ст. 130 у зв'язку з малозначністю вчиненого.
Враховуючи положення статті 33 КУпАП вважаю за необхідне застосувати до правопорушника стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 36, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496,20 гривень.
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського Апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя М.Р.Сорока