Справа № 466/9631/21
14 лютого 2022 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Ваврин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Фуртак Валентин Ігорович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович про визнання таким, що не підлягає виконанню та скасування виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртака В.І. від 11.10.2021 року, що зареєстрований в реєстрі за № 391
адвокат Цімура Я.В. в інтересах ОСОБА_1 13 жовтня 2021 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Фуртак В.І., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. про визнання таким, що не підлягає виконанню та скасуватння виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртака В.І. від 11.10.2021 року, що зареєстрований в реєстрі за № 391, яким звернуто стягнення на автомобіль марки Fiat, модель Punto, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , виданого 13.06.2019, ТСЦ 4644, який переданий під заставу ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , за договором застави транспортного засобу, посвідченим приватним нотаріусом Фуртак В.І. 27 червня 2019 року за реєстровим номером 737, як забезпечення виконання договору позики № 27/06/19-1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 червня 2019 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог, зазначає, що автомобіль марки Fiat, модель Punto, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, тип - загальний легковий - загальний хетчбек-В, колір - сірий, державний номер НОМЕР_5 , переданий Боржником під заставу Стягувачу - ОСОБА_2 за договором застави транспортного засобу, посвідченим Фуртак В.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 27 червня 2019 року за реєстровим номером 737, як забезпечення виконання договору позики № 27/06/19-1, укладеного між ОСОБА_1 та Стягувачем 27 червня 2019 року. Згідно умов договору позики від 27 червня 2019 року, із врахуванням змін і доповнень, внесених Додатковою угодою від 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 надано позику в сумі 56 734,93грн., строк виконання зобов'язань за яким настав 27 вересня 2020 року. За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку предмета стягнення, задовольнити наступні вимоги стягувача: 47 611,49 грн. - основна сума боргу за договором позики; 177 012,98 грн. - неустойка відповідно до п. 10 договору позики; 3 100,00 грн. - витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає 227 724,47 грн.
Позивач зазначає, що відповідач не надав приватному нотаріусу вимогу про дострокове повернення суми позики та процентів, та вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, розрахунок заборгованості, виписку нарахування неустойки на 177 012,98 грн. - неустойки.
Вимоги стягувача не є безспірними, оскільки ОСОБА_1 заперечує 47 611,49 грн. - основну заборгованість за договором позики, 177 012,98 грн. - неустойку, оскільки такі розміри не узгоджуються з сумою отриманих та повернутих коштів. В даному випадку умови договору є несправедливими, оскільки сума неустойки за пів року значно перевищує основну суму боргу, що з урахуванням часткових проплат становить близько 400% річних.
Крім цього зазначає, що позивачу не було надіслано повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.
Також покликається на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.02.2021 р. у справі № 466/9666/20 вирішено: визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртака Валентина Ігоровича від 03.11.2020 року, що зареєстрований за №571, яким звернено стягнення на автомобіль марки Fiat, модель Punto, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , виданого 13.06.2019, ТСЦ 4644, який переданий під заставу ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , за договором застави транспортного засобу, посвідченим приватним нотаріусом Фуртак В.І. 27 червня 2019 року за реєстровим номером 737, як забезпечення виконання договору позики № 27/06/19-1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 червня 2019 року.
Окрім цього на даний час на розгляді Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за цим же договором (справа № 452/791/21).
У зв'язку із вищенаведеним, вважає, що вказаний виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства.
Представник відповідача адвокат Дзіковський М.Р. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що між ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (позикодавець) було укладено договір позики, оскільки позивачка не виконувала істотні умови договорів, він звернувся із письмовою заявою до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису. Зазначає, що не порушено процедурних вимог під час вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису та немає підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. ОСОБА_2 перед зверненням до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису звертався до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про погашення заборгованості, яка залишилась не виконаною; позивачем не доведено відсутності безспірності пред'явленої заборгованості. Також покликається на те, що обтяжувачем зареєстровано звернення стягнення на предмет обтяження на вищевказаний автомобіль 03.11.2020 року.
Представник позивача адвокат Цімура Я.В. подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не спростовано, що законних підстав для вчинення виконавчого напису нотаріусом. Окрім цього нотаріус не перевірив безспірність суми яка підлягала стягнення, а тим самим відповідач у відзиві не заперечує факт, що ним не подавався розрахунок заборгованості за кредитним договором. Договір позики між сторонами не був нотаріально посвідчений, а тому не було підстав для вчинення виконавчого напису. Також зазначає, що реєстрація звернення стягнення на предмет обтяження вищевказаний автомобіль 03.11.2020 року була здійснена в день вчинення першого виконавчого напису за цим договором позики, який скасовано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.02.2021 р. у справі № 466/9666/20. За таких обставин, просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 28.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 21.10.2021 в порядку забезпечення позову зупинено стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртака В.І., що є предметом цього позову - до набрання судовим рішенням в справі законної сили.
Ухвалою від 17.12.2021 витребувано у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртака Валентина Ігоровича належним чином завірені копії усіх документів, що стали підставою для видачі оскаржуваного виконавчого напису.
Представник позивача адвокат Цімура Я.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В судове засідання 14.02.20222 р. не з?явився та подав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача адвокат Дзіковський М.Р. в судовому засіданні 17.12.2021 р. позов заперечив. В подальшому - 24.01.2022 р. та 14.02.2022 р. в судові засідання не з'явився без поважних причин.
Треті особи приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Фуртак Валентин Ігорович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович в судове засідання не прибули, причин неприбуття суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Ухвала про витребування доказів від 17.12.2021 р. приватним нотаріусом Фуртаком В.І. не виконана, конверт з ухвалою повернувся в суд з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Представник відповідача як ініціатор клопотання про витребування доказів та заявою якого було вчинено оскаржуваний виконавчий напис не надав суду додаткових доказів, в тому числі усіх документів, що стали підставою для видачі оскаржуваного виконавчого напису.
Оскільки сторонами подано докази на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги на заперечення, сторонами не заявлено клопотань про витребування інших доказів та скористалися правом подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, суд дійшов переконання про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Суд встановив, що 27 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір позики №27/06/19-1, згідно якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 55106,40грн., що еквівалентно 2106 доларів США. За домовленістю позика є безпроцентною. Визначено графік повернення коштів.
27 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір застави транспортного засобу автомобіля марки Fiat, модель Punto, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , виданого 13.06.2019, ТСЦ 4644, який переданий під заставу ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , за договором застави транспортного засобу, посвідченим приватним нотаріусом Фуртак В.І. 27 червня 2019 року за реєстровим номером 737, як забезпечення виконання договору позики № 27/06/19-1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 червня 2019 року.
11 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Фуртаком В.І. видано виконавчий напис, № 391 яким пропонується звернути стягнення на автомобіль марки Fiat, модель Punto, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , виданого 13.06.2019, ТСЦ 4644, який переданий під заставу ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , за договором застави транспортного засобу, посвідченим приватним нотаріусом Фуртак В.І. 27 червня 2019 року за реєстровим номером 737, як забезпечення виконання договору позики № 27/06/19-1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 червня 2019 року.
Згідно умов договору позики від 27 червня 2019 року, із врахуванням змін і доповнень, внесених Додатковою угодою від 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 надано позику в сумі 56 734,93грн., строк виконання зобов'язань за яким настав 27 вересня 2020 року.
За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку предмета стягнення, задовольнити наступні вимоги стягувача: 47 611,49 грн. - основна сума боргу за договором позики; 177 012,98 грн. - неустойка відповідно до п. 10 договору позики; 3 100,00 грн. - витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає 227 724,47 грн.
11 жовтня 2021 року приватним виконавцем Маковецьким З.В. відкрито виконавче провадження № 67115100 за цим виконавчим написом.
У ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Аналогічна норма закріплена і у абзаці другому п.п.3.1 Порядку.
Згідно з п.п.3.1-3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.02.2021 р. у справі № 466/9666/20 вирішено: визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртака Валентина Ігоровича від 03.11.2020 року, що зареєстрований за №571, яким звернено стягнення на автомобіль марки Fiat, модель Punto, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , виданого 13.06.2019, ТСЦ 4644, який переданий під заставу ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , за договором застави транспортного засобу, посвідченим приватним нотаріусом Фуртак В.І. 27 червня 2019 року за реєстровим номером 737, як забезпечення виконання договору позики № 27/06/19-1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 червня 2019 року.
Вказаним рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню та скасовано виконавчий напис між цими ж сторонами з приводу цього ж самого договору позики, в якому ОСОБА_2 було нараховано неустойку на суму 19 289,88 грн., яка не визнана судом безспірною у справі № 466/9666/20.
За таких обставин, судом не може бути визнано факт безспірності неустойки розміром 177 012,98 грн.
Окрім цього, порівнюючи суму позики з сумою нарахованих відсотків, вбачається, що зазначені розміри фактичного здорожчання є явно завищеними та такими, що суперечать принципам розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», заборонено включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Аналогічна правова позиція міститься також, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини, справа № C-186/16 Andriciuc and Others ECLI-EU-C-2017-703, щодо тлумачення статті 3(1) і статті 4(2) 93/13/ЄЕС від 5 квітня 1993 р. про несправедливі умови у споживчих угодах («Договірні умові …. вважаються несправедливими, якщо всупереч вимогам добросовісності, це викликає істотний дисбаланс у правах та обов'язках сторін, що випливають з договору, на шкоду споживача.»).
Вказане рішення слід застосувати судом як джерело права у відповідності з ч.4 ст.10 ЦПК України.
Згідно п.п.5 ч.3 ст.18 того ж Закону України, несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
В даному випадку умови договору є несправедливими, оскільки сума неустойки розміром 177 012,98 грн. в кілька разів перевищує суму основної заборгованості - 47 611,49 грн., що також свідчить про відсутність безспірності зазначеної заборгованості.
Крім цього судом встановлено, що на даний час на розгляді Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за цим же договором (справа № 452/791/21).
Отже, ОСОБА_2 пред'явивши позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за цим договором позики додатково підтвердив, що з приводу розміру заборгованості між сторонами існує спір.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 11.10.2021 р., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Враховуючи той факт, що передумовою видачі оспорюваного виконавчого напису став договір позики між позивачем та відповідачем, який не був посвідчений нотаріально, приватний нотаріус взагалі не мав права на вчинення виконавчого напису.
Частинами першою, третьою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Така вимога узгоджується з частиною першою статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Такі вимоги є імперативними і не можуть виконуватися на розсуд стягувача.
У статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачені вимоги до повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Це повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.
Вказана позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 331/6280/16-ц.
Як вбачається з додатків до відзиву, обтяжувачем зареєстровано звернення стягнення на предмет обтяження вищевказаний автомобіль ще 03.11.2020 року - проте виконавчий напис було вчинено після спливу 30 днів з дня внесення запису до Реєстру про реєстрацію звернення стягнення на предмет обтяження (11.10.2021 р.), тобто не дотримано визначений законом строк.
Крім цього, реєстрація звернення стягнення на предмет обтяження вищевказаний автомобіль 03.11.2020 року була здійснена в день вчинення першого виконавчого напису за цим договором позики, який скасовано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.02.2021 р. у справі № 466/9666/20.
Перед вчиненням оспорюваного в цій справі виконавчого напису приватним нотаріусом реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Частиною 2 вказаної постанови зазначено про кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Проте відповідачем не доведено, що перед вчиненням оскаржуваного виконавчого напису було надано ОСОБА_1 засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Виписка нарахування неустойки на суму 177 012,98 грн. взагалі відсутня в матеріалах справи, а відтак - відповідачем не доведено належними та допустимими доказами такий розмір неустойки.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2019 року у справі № 201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31 січня 2018 року у справі № 285/2975/16 (провадження № 61-31641 св 18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Зазначені обставини є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасувати такий, а тому суд приходить переконання, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства.
Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17).
У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 908,0 гривень за подання позовної заяви та 454,00 гривні за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртака Валентина Ігоровича, місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 219, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, місцезнаходження: м. Львів, вул. Бандери, 6 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртака В.І. від 11.10.2021 року, що зареєстрований в реєстрі за № 391, яким звернуто стягнення на автомобіль марки Fiat, модель Punto, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , виданого 13.06.2019, ТСЦ 4644, який переданий під заставу ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , за договором застави транспортного засобу, посвідченим приватним нотаріусом Фуртак В.І. 27 червня 2019 року за реєстровим номером 737, як забезпечення виконання договору позики № 27/06/19-1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 червня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за подання позовної заяви та суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) за подання заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Р. Б. Єзерський