Єдиний унікальний номер 448/202/22
Провадження № 1-кп/448/90/22
Іменем України
16.02.2022 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий - суддя Юрій БІЛОУС
секретар судового засідання - Оксана ТХІР,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022141350000094 від 14 лютого 2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мариново Березівського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, із середньою освітою, не працевлаштованого, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 та ч.1 ст.369 КК України, учасники справи:
прокурор ОСОБА_2 ,
обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник-адвокат ОСОБА_4 (доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 16.02.2022 року за №013-0000072),
І. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа:
Судом визнано доведеним, що в один із днів серпня 2021 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: в житловому будинку, який знаходиться на АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, направленим на підроблення офіційного документа, а саме: свідоцтва про вакцинацію коронавірусної хвороби COVID-19 вакциною «Pfizer-BiоNTech» з метою подальшого особистого використання, із мережі інтернет віднайшов бланк свідоцтва про вакцинацію від коронавірусної хвороби COVID-19 вакциною «Pfizer-BiоNTech», в якому були проставлені реквізити та печатка Державної установи територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Тернопільській області, а також реквізити та печатка лікаря ОСОБА_5 , який в подальшому, за допомогою комп'ютерної техніки редагував та вніс до останнього свої анкетні та паспортні дані, дати отримання вакцини, а також період дійсності свідоцтва.
Надалі, ОСОБА_1 в один із днів серпня 2021 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, в фотосалоні, що розташований в м.Одеса, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, з використанням оргтехніки кольорового відтворення зображень струменевим способом роздрукував свідоцтво про вакцинацію коронавірусної хвороби COVID-19, після чого власноручно виконав підписи поверх вищевказаних печаток, які містилися на бланку свідоцтва про вакцинацію від коронавірусної хвороби COVID-19.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 , органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 1 статті 358 КК України - підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою використання його підроблювачем.
В подальшому, 14 лютого 2022 року, близько 11:00год., ОСОБА_1 , перебуваючи в міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного та пішого сполучення «Шегині», що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Шегині, вул. Дружби, 201, рухаючись на в'їзд в Україну з Республіки Польща, під час перевірки документів, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що свідоцтво про вакцинацію коронавірусної хвороби COVID-19 вакциною «Pfizer-BiоNTech Державної установи територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Тернопільській області, що звільняє від обов'язку відбувати самоізоляцію на території України, є підробленим, використав даний підроблений офіційний документ, шляхом пред'явлення його на законну вимогу інспектора прикордонної служби - першої категорії третьої групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 -сержанту ОСОБА_6 .
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 , органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 4 статті 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Надалі, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 14 лютого 2022 року, близько 11 год. 00 хв., знаходячись у службовому приміщенні старшого зміни прикордонних нарядів міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для автомобільного та пішого сполучення «Шегині», що розташований за адресою: Львівська область Яворівський район с. Шегині по вул. Дружби, 201, висловив пропозицію надати та надав службовій особі - начальнику групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшому лейтенанту ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 100 євро, що згідно курсу Національного банку України станом на 14 лютого 2022 року становить 3226,00 грн., за вчинення щодо себе дій пов'язаних із безперешкодним пропуском через державний кордон України.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 , органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 1 статті 369 КК України - пропозиція надання та в подальшому надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.
ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання:
16.02.2022 року між начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_8 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, у присутності захисника-адвоката ОСОБА_9 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з умовами угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 та ч.1 ст.369 КК України і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні.
Також, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу винного, обставин, що пом'якшують покарання - повне визнання винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика за місцем проживання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони узгодили про призначення ОСОБА_1 , покарання, зокрема за: - ч.1 ст.358 КК України - штраф у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.; - ч.4 ст.358 КК України - штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та за ч.1 ст.369 КК України - штраф у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 , призначити остаточне покарання - штраф у розмірі 1 000 тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
ІІІ. Мотивами, з яких Суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керується:
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди.
Наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_9 просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 16.02.2022 року.
Прокурор ОСОБА_8 , переконаний у правовій доцільності та необхідності затвердження угоди про визнання винуватості від 16.02.2022 року.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Як відомо із змісту статті 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
У відповідності до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
Кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 ,- є кримінальними проступками та нетяжким злочином.
Свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях обвинувачений визнав беззастережно.
У даному кримінальному провадженні потерпіла особа участі не бере.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 16.02.2022 року між начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , у присутності захисника ОСОБА_9 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.
ІV. Інші рішення, щодо процесуальних питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку:
Цивільний позов по справі не заявлено.
Заходи забезпечення у виді арешту, які накладені на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.02.2022 року підлягають скасуванню.
При вирішення питання щодо долі речових доказів, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначались (використовувались) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді грошових коштів, а саме: грошових коштів в сумі 100 Євро, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, на підставі ст.96-1, 96-2 КК України,- застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність Держави.
Питання решти речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме міжнародне свідоцтво про вакцинацію від коронавірусної хвороби COVID-19 вакциною «Phizer» видане на установчі дані ОСОБА_1 та DVD-R диск в кількості однієї штуки, котрі знаходяться при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12022141350000094.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 369-371, 373-376, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12022141350000094, укладену 16 лютого 2022 року між начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_10 , та Петром ЛОПОХОЮ, у присутності захисника-адвоката Івана ШВЕЦЯ.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 та частиною першою статті 369 КК України, призначивши йому покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України - штраф у розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.;
- за ч.4 ст.358 КК України - штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
- за ч.1 ст.369 КК України - штраф у розмірі 1 000 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Згідно з ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 та ч.1 ст.369 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_1 , остаточне покарання - штраф у розмірі 1 000 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Зобов'язати ОСОБА_1 сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили, не обирати.
Заходи забезпечення у виді арешту, які накладені на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.02.2022 року, - скасувати.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України грошові кошти в сумі 100 (сто) Євро, дві банкноти номіналом по 50 (п'ятдесят) Євро із наступними серіями та номерами: UA5655932859, UD0370789884, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, - в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність Держави.
Речові докази: міжнародне свідоцтво про вакцинацію від коронавірусної хвороби COVID-19 вакциною «Pfizer-BiоNTech», видане на установчі дані ОСОБА_1 та DVD-R диск в кількості однієї штуки, котрі знаходяться при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12022141350000094.
Процесуальні витрати відсутні.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Вирок суду виготовлено 16.02.2022 року, негайно після виходу з нарадчої кімнати.
Суддя ОСОБА_11