Справа № 404/1425/21
Провадження №3/405/487/21
07 червня 2021 року. Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого - судді Іванової Л.А.,
за участю:
прокурора Кіровоградської обласної прокуратури Зінов'єва М.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровограда, громадянку України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює експедитором в Кіровському районному суді м. Кіровограда, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Ленінського районного суду міста Кіровограда з Кропивницького апеляційного суду на підставі постанови від 24 березня 2021 року для розгляду надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення №47/21 від 23.02.2021 року, складений відділом Управління стратегічним розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України).
Зі змісту зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 17 березня 2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)». Відповідно до п. 11, Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) від 17.03.2020 року, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Відповідно до рішення Фортечної районної у місті Кропивницькому ради від 26.11.2019 року №208 затверджено списки присяжних Кіровського районного суду міста Кіровограда. Тобто ОСОБА_1 , починаючи з 26.11.2019 року призначено до розгляду справ у якості присяжного Кіровського районного суду містаКіровограда.
Таким чином, ОСОБА_1 станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2020 була суб'єктом декларування у розумінні та відповідно до п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону та суб'єктом, на якого поширюється і поширювалася дія цього Закону.
Згідно вимог ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1 підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік у, порядку, встановленому цим Законом.
З урахуванням положень вказаних нормативних актів можна дійти до висновку, що у суб'єкта декларування - присяжного Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 01.01.2020 виник обов'язок подати декларацію за 2019 рік у період з 00 год. 00 хв. 01.01.2020 року до 00 год. 00 хв. 01.06.2020 року.
Відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру декларація за 2019 рік ОСОБА_1 , як суб'єкта декларування, опублікована (подана) шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua 03.08.2020 о 16 год. 56 хв., тобто після кінцевої дати подачі такої декларації - несвоєчасно (гіперпосилання на декларацію в Реєстрі - https://public, nazk.gov. ua/documents/0fae4724-62bd-40bb-9290-484a56143842).
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи, у тому числі станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2020 суб'єктом декларування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а саме: особою, зазначеною у підпункті «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону присяжною Кіровського районного суду міста Кіровограда, у період часу з 00 год. 00 хв. 01.01.2020 року до 00 год. 00 хв. 01.06.2020 року в порушення вимог частини першої статті 45 Закону (особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи; уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством), пункту 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) від 10.06.2016 № 2(яким НАЗК визначило, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи: перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року для у тому числі щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, а зазначені декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці; другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017року для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом), несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, а саме: 03.08.2020 о 16 год. 56 хв., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнала, вказала, що нею була подана декларація вчасно, а саме: 03 березня 2020 року, про що на веб-сайті Національного агентства було висвітлено повідомлення, про те, що «Декларацію успішно подано». Однак вказала, що при заповненні декларації допустилась технічної помилки, та вказала невірно посаду, замість вірної «присяжний», вказала помилково «присяжний (кандидат на посаду)». При цьому, зрозумівши, що допустила технічну помилку, 03 серпня 2020 року подала нову правильну декларацію, на основі тієї, що була подана 03 березня 2020 року. Вказала, що умислу на вчинення адміністративного правопорушення, яке полягало у несвоєчасному поданні декларації, - в неї не було, та при виявленні допущеної технічної помилки, вжила всі заходи щодо її виправлення.
В судовому засіданні прокурор Кіровоградської обласної прокуратури Зінов'єв М.В. просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, з'ясування потребує також мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням останньою службових (посадових) повноважень, а у відповідних випадках - мети правопорушення.
Відповідно до положень ст.ст. 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Диспозиція цієї норми (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема, частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Предметом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Об'єктивна сторона складу цього адміністративного правопорушення, зокрема, має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення окрім несвоєчасного подання декларації є також не подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності поважних причин відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 22.05.2017 року, № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією»).
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року (з наступними змінами) корупція це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Цією ж нормою надано визначення терміну «корупційне правопорушення» яким є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містять ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Статтею 252 КУпАП регламентовано, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене вище та на підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що згідно рішення Фортечної районної у місті Кропивницькому ради від 26 листопада 2019 року №208 затверджено Список присяжних Кіровського районного суду міста Кіровограда, за яким (порядковий номер 25 у Списку (Додаток до рішення Фортечної районної у м.Кропивницькому ради від 26 листопада 2019 року №208) присяжний ОСОБА_1 .
Пунктом 2 зазначеного рішення визначено строк повноважень присяжних Кіровського районного суду м.Кіровограда три роки з дня прийняття цього рішення.
Крім того, за інформацією голови Кіровського районного суду м.Кіровограда Романа Петрова від 08.02.2021 року вих.№01-36/7/2021 протягом 2019 року ОСОБА_1 приймала участь у якості присяжного 23.12.2019 року та 24.12.2019 року по цивільній справі №404/9112/19.
Таким чином, ОСОБА_1 станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2020 була суб'єктом декларування у розумінні та відповідно до п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом, на якого поширюється і поширювалася дія цього Закону.
Згідно вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом.
Крім того, відповідно до п. 11 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) від 17.03.2020 року, Розділ ХІІІ Прикінцеві положення Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Суб'єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв'язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період".
З урахуванням положень вказаних нормативних актів можна дійти до висновку про те, що у суб'єкта декларування - присяжного Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 01.01.2020 року виник обов'язок подати декларацію за 2019 рік у період з 00 год. 00 хв. 01.01.2020 року до 00 год. 00 хв. 01.06.2020 року.
Досліджуючи в судовому засіданні послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 в період з 01 січня 2020 року по 09 вересня 2020 рік, встановлено, що ОСОБА_1 03 березня 2020 року в 16:56:25 створила нову декларацію, заповнила її відповідні розділи та 03 березня 2020 року в 17:11:47 подала її, про що зроблений відповідний запис в графі «Дія», як «Декларація успішно подана».
Разом з тим, відповідно до копії запиту з веб-ресурсу https://public.nazk.gov.ua Національного агентства з питань запобігання корупції вбачається та підтверджується, що ОСОБА_1 03 березня 2020 року о 17:11:47 год. була подана декларація, як кандидата на посаду - присяжний, період 2019 рік, та, поряд з цим, враховуючи, що ОСОБА_1 декларація кандидата на посаду присяжного вже подавалася 23.12.2019 року, що, в своїй сукупності, може свідчити про те, що ОСОБА_1 допущено технічну помилку при обранні в «Розділі персонального кабінету» необхідного для заповнення бланку декларації, та останньою помилково було обрано бланк декларації як кандидата на посаду присяжного, в той час як вибору підлягав бланк декларації «Щорічна», період 2019 рік, посада: «Присяжний».
Протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, та доводи прокурора стосовно ОСОБА_1 не містять даних про форму її вини.
Також, матеріали справи не містять та прокурором у судовому засіданні не надано доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , подавши декларацію 03.03.2020 року (з помилковим зазначенням посади як кандидата на посаду, мала умисел, спрямований на порушення вимог фінансового контролю чи переслідувала будь-який інший корупційний інтерес.
Отже, у даному випадку відсутність умислу ОСОБА_1 , спрямованого на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, свідчать про відсутність однієї із складових його елементів, а саме суб'єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Враховуючи викладене, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому усі сумніви і припущення стосовно наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення повинні тлумачитися на користь останньої.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в зв'язку з чим провадження в справі про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247,ст.ст.251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №47/21 від 23 лютого 2021 року), -закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова