Справа № 405/3264/21
2/405/472/21
07.02.2022 року Ленінський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Шевченко І.М.,
за участі секретаря - Мишевець Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
У травні 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в Ленінський районний суд м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 03.06.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін /а.с. 30/.
В позовній заяві позивачем зазначено про можливість розгляду справи без участі представника позивача /а.с. 3 зворот/.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, посилаючись на обставини викладені у відзиві просиd відмовити у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Судом встановлено, 23.11.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1537597.
Згідно п.1.1 кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 12 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути зазначену суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.2 строк дії кредитного договору складає 30 днів.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.
Статтею третьою Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
23.04.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 23042020, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 23.04.2020 до договору факторингу № 23042020 від 23.04.2020, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42 752 грн., з яких:
- 12 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-6 480 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-24 272 грн. - сума заборгованості за пенею.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 546 ЦК України, передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Між сторонами склалися правовідносини з приводу укладання та виконання договору споживчого кредиту в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.
Особливості укладання договору споживчого кредиту в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позивачем виконано зобов'язання за договором.
Таким чином, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 12 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту;
Разом з тим, суд вважає, що позивачем не доведено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом, пені.
Так, у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року в справі №342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей договір був підписаний відповідачем, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Отже, матеріали справи не містять об'єктивних підтверджень, що саме ці положення договору розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
З огляду на наведене без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу положення договору, надана позивачем копія договору не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, а також належно не визначили відповідні види неустойки за невиконання кредитних зобов'язань (пеню, штрафи).
Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка"), ("Стандарт"), оскільки такі не містять підпису позичальника, викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року в справі №6-16цс15.
Судом враховується, що відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
-З урахуванням недоведеності відповідачем підстав та розміру оспорюваних процентів та пені за прострочення зобов'язань, суд визначає необгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками та заборгованості за пенею.
-Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 480 грн. - суми заборгованості за відсотками та 24 272 грн. - суми заборгованості за пенею є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений при подачі позову в сумі 637,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1537597 від 23.11.2019 року в розмірі 12 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 637,20 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда І. М. Шевченко