Справа № 404/757/22
Номер провадження 3/404/230/22
16 лютого 2022 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Загреба Ірина Віталіївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ПП - НОМЕР_1 ,
- за ст.156 ч.1 КУпАП,
Згідно протоколу:
20.01.2022 року близько 09:50 год., гр. ОСОБА_1 по вул. К.Попова, 20, на ринку «Жемчуг» в м.Кропивницький, здійснювала реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного збору, чим порушила ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.156 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.156 ч.1 КУпАП, не визнала та пояснила, що вона не працює та реалізацію тютюнових виробів також не здійснювала.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, є не доведеною.
Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правилами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Судом враховується, що у Рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року, Європейський суд з прав людини сформував критерії (тест Енгеля), для визначення поняття «кримінальне обвинувачення». для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод поняття «кримінальне обвинувачення» має автономне значення, а не обмежується лише кваліфікацією «криміналу» згідно з національним законодавством. При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією. Наприклад, обов'язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції і т.д. Таким чином, протокол, що є предметом розгляду у цій справі є, з урахуванням «тесту Енгеля», кримінальним обвинуваченням, і суд має забезпечити гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції.
Частиною 1 статті 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до частини 4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Порядок виготовлення та використання марок акцизного збору регулюється Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1251.
Так, в судовому засіданні досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №484084 від 20.01.2022 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , рапорт та акт вилучення.
Відповідно до диспозиції частини першої статті 156 КУпАП, адміністративна відповідальність настає лише за торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку. Торгівля, у розумінні чинного цивільного та господарського законодавства це укладання договорів купівлі-продажу.
Проте, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ №484084 від 20.01.2022 року у ньому не викладено суть адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.1 ст.156 КУпАП.
До матеріалів справи не додано жодних доказів, які б свідчили ведення ОСОБА_1 , торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази продажу ОСОБА_1 тютюнових виробів без марок акцизного податку, які було виявлено під час перевірки. Фактично, окрім протоколу, у справі відсутні будь-які докази ОСОБА_1 , у вчиненні даного правопорушення.
У п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
За таких обставин, враховуючи відсутність об'єктивних та безсумнівних доказів факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що підстав для притягнення останньої до відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП не вбачається через відсутність у її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
У відповідності з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.156, 252, 283-284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда І.В. Загреба