Справа № 404/555/22
Номер провадження 1-кп/404/13/22
15 лютого 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12021121130002063 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженця м.Миколаєва, українця, громадянина України, працюючого різноробочим, одруженого, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей 2016 року народження та 2018 року народження, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого востаннє:
-15.11.2017 року вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, 23.08.2021 року звільнений по відбуттю строку покарання.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Близько 06 год. 36 хв. 18 грудня 2021 року більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 перебував у приміщенні кафе «Кактус», що по вул. Євгена Тельнова, 15 у м.Кропивницькому. В цей час ОСОБА_3 помітив на столі жіночу сумку сірого кольору, яку залишила потерпіла ОСОБА_5 , та у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , впевнившись, що потерпіла ОСОБА_5 відійшла від стола, де лежала її сумка та за ним ніхто не спостерігає і його протиправні дії не будуть ніким помічені, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, таємно, повторно, викрав належну потерпілій ОСОБА_5 жіночу сумку сірого кольору, що матеріальної цінності для потерпілої не становить, в якій знаходився мобільний телефон «Samsung Galaxy J7» 2016 2/16 GB сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , вартістю 1862 грн. та грошові кошти в сумі 1000 грн., а також ключі від квартири, які для потерпілої матеріальної цінності не становлять. Після цього ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 2862 грн.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, згідно з яким він за часу, місця, обставин та способу, встановлених судом, вчинив крадіжку грошових коштів та мобільного телефону в кафе «Кактус», власницею яких є ОСОБА_5 . Повністю визнає вину, погоджується з кваліфікацією його дій, зазначає, що розкаюється у вчиненому, збитки потерпілій відшкодував.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до ст.ст.50, 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є умисним закінченим не тяжким злочином, особу винного, який працює різноробочим, характеризується позитивно (т.1 а.п.83), осудний, одружений, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває (т.1 а.п.80, 82), має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2016 року народження та 2018 року народження, раніше судимий.
До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, відшкодування збитків.
Визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний закінчений не тяжкий злочин, повністю визнав вину у вчиненому правопорушенні, добровільно відшкодував збитки потерпілій, працює, на обліках в лікарнях не перебуває, раніше судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений, суд вважає за можливе попередження вчиненнянових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, зважаючи на думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.
Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, а й для його виправлення.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: оптичний диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
коробка від мобільного телефону «Samsung Galaxy J7», мобільний телефон «Samsung Galaxy J7» - повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертиз у розмірі 686 грн. 48 коп.
На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Кіровського районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1