Ухвала від 04.10.2007 по справі 22-а-1522/07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22-а-1522/2007 Головуючий 1 інстанції: Шаренко С.Л.

Категорія: 37 Доповідач: Шевцова Н.В.

УХВАЛА

Іменем України

04 жовтня 2007 року

м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Філатова Ю.М.,

суддів - Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

секретаря судового засідання Волошиної Я.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_4

представника третьої особи: ОСОБА_5

заявника апеляційної скарги: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м.Харкова на від 30.01.2007 року по справі №2а-83/07/01

за позовом ОСОБА_3

до виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області

3 особа - ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області, третя особа - ОСОБА_1, в якому просила суд визнати недійними рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області № 149 від 11.04.1995 року та № 690 від 13.12.1995 року, вказуючи, що на підставі рішення № 446 від 13.09.1994 року, їй в довічне користування була виділена земельна ділянка під індивідуальне будівництво в АДРЕСА_7. Вона постійно здійснює оплату за користування земельною ділянкою. Проте нещодавно їй стало відомо, що виконавчий комітет Малоданилівської селищної ради Харківської області, порушивши її право власності, виніс два незаконних рішення про виділення ОСОБА_1 в користування тієї ж самої земельної ділянки, що була виділена і їй. Винесені рішення порушують її право на розпорядження та користування спірною земельною ділянкою, а тому вона вимушена звернутися до суду з позовом.

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 30.01.2007 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що судом першої інстанції не з'ясовано факт існування у позивача державного акту на право власності або постійного користування на спірну земельну ділянку. Крім того, третя особа посилається, що висновок суду щодо належного повідомлення його про час та місце розгляду справи не відповідає дійсності, оскільки судової повістки він не отримував.

На постанову суду першої інстанції також надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_2, яка не брала участь у справі, але вважає, що суд першої інстанції вирішив питання щодо її прав та інтересів на спірну земельну ділянку, оскільки вона є її власником.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо визначення юрисдикції справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити.

Представником позивача подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, представник позивача просить залишити оскаржувану постанову без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг та заперечень, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення № 446 від 13.09.1994 року у довічне користування ОСОБА_3 виділена земельна ділянка площею 1200 кв.м. під індивідуальне будівництво в АДРЕСА_7 (а.с.6).

Згідно квитанцій за 1994 року по 2006 рік позивачка постійно та своєчасно здійснювала оплату за користування вказаною земельною ділянкою (а.с.7-10).

Відповідно до листа Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" № 979-02 від 25.10.2006 року за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на земельну ділянку АДРЕСА_7, площею 1200 кв.м. (а.с.5).

Згідно рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області № 149 від 11.04.1995 року в приватну власність ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 1200 кв.м. під індивідуальну забудову в АДРЕСА_7 дозволене будівництво житлового будинку та господарчих побудов на/вказаній земельній ділянці (а.с.3).

Рішенням виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області N4 690 від 13.12.1995 року було скасоване рішення № 446 від 13.09.1994 року про надання земельної ділянки АДРЕСА_7 ОСОБА_3 у зв'язку з подачею заяви ОСОБА_3 про зміну місця проживання та неможливістю вести будівництво земельна ділянка була вилучена з її користування (а.с.4).

Проте, судом встановлено, що ніякої заяви про добровільну відмову від права на земельну ділянку позивачка не подавала, позбавити її земельної ділянки не просила, а тому у відповідача не було підстав для прийняття рішення про припинення права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, погашення державного акту на земельну ділянку та передачу її у власність ОСОБА_1

Задовольняючи позов суд першої інстанції крім іншого виходив з того, що позовні вимоги є вимогами вирішити публічно-правовим спір, а справа є справою адміністративної юрисдикції.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги стосуються наявного між нею та третьою особою по справі ОСОБА_1 спору щодо права власності та користування земельною ділянкою АДРЕСА_7

Тобто між позивачкою та ОСОБА_1 існує спір про право, що виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Притягнення до участі у справі в якості відповідача - суб'єкта владних повноважень не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить спір публічно-правовим, оскільки предметом цього позову є спір про право на конкретну земельну ділянку, а не вимога вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до ст.15 Цивільно-процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи положення ч.4 ст.198 КАС України ухвалене рішення судом першої інстанції, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.4 ч.1 ст.198, п.1 ст.203, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова на від 30.01.2007 року по справі №2а-83/07/01 - скасувати і закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області, третя особа - ОСОБА_1про визнання недійсними рішень.

Роз'яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до суду цивільної юрисдикції.

Заходи по забезпеченню позову по справі позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківської області, третя особа - ОСОБА_1про визнання недійсними рішень, прийнятих ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2006 року про накладення заборони на відчуження земельної ділянки, загальною площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 - скасувати.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Ю.М.Філатов

Судді: Н.В. Шевцова

Н.С.Водолажська

Попередній документ
1033361
Наступний документ
1033363
Інформація про рішення:
№ рішення: 1033362
№ справи: 22-а-1522/07
Дата рішення: 04.10.2007
Дата публікації: 20.10.2007
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: