Справа № 349/702/21
Провадження № 2/349/16/22
іменем України
24 січня 2022 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Рибія М. Г.,
за участю секретаря судового засідання Пунько Н. С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката Шидзінського І. В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача, адвоката Яша П. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна,
ОСОБА_3 пред'явила позов до ОСОБА_2 з вимогою про присудження їй 100 460,00 грн. грошової компенсації замість її частки в розмірі 1/2 на автомобіль Fiat Doblo, міні-трактор Скаут GS-T-12, копалку, саджалку, причіп тракторний, культиватор, що є об'єктами права спільної сумісної власності.
Обґрунтувала позов тим, що з 18.11.1989 до 13.03.2019 перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . За цей час вони придбали автомобіль Fiat Doblo, 2008 року випуску, який було зареєстровано 05.08.2017, та міні-трактор Скаут GS-T-12 з приладдям.
Після розірвання шлюбу не можуть дійти згоди щодо розподілу цього майна, яке перебуває в користуванні відповідача.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Позивач пояснила, що автомобіль було придбано за 8 000,00 дол. США, однак згодом, під час його перереєстрації, ціну в договорі-купівлі продажу було занижено. Міні-трактор разом з приладдям було придбано в 2016 році за 2 000,00 дол. США.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов заперечили повністю. Обґрунтували заперечення тим, що зазначене в позовній заяві майно не є спільним сумісним. Трактор та автомобіль були придбані за особисті кошти відповідача, зокрема за позичені кошти в ОСОБА_4 . Позивач знала про його намір позичити кошти та не заперечувала щодо цього. За позичені кошти він придбав трактор для того, щоб обробляти городи, автомобіль, а також зробив ремонт будинку тещі. Трактор, після того як перебрався в м. Івано-Франківськ, віддав своєму братові - ОСОБА_5 , розрахувавшись таким чином за його допомогу в ремонті та утриманні господарства тещі (матері позивача). Інвентар до трактора - копалку, саджалку, причіп тракторний, культиватор придбав їхній зять, тому це майно також не є спільним сумісним.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову частково.
Так, копією рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13.03.2019 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується, що сторони були подружжям з 18.11.1989 до 13.03.2019.
Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного 05.08.2017 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 придбав транспортний засіб Fiat Doblo за ціною 47 800,00 грн.
Також сторони визнали обставину придбання ОСОБА_2 за час шлюбу міні-трактора.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 60 СК України вказує на презумпцію права спільної сумісної власності подружжя.
Ця презумпція може бути спростована, якщо одна із сторін оспорює поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт. Обов'язок доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того, хто її спростовує.
Відповідач спростовує презумпцію права спільної сумісної власності сторін на автомобіль та міні-трактор тим, що ці транспортні засоби були придбані за його особисті кошти - позичені в ОСОБА_4 .
В наданих відповідачем копіях заяви і розписки від 30.11.2021 ОСОБА_4 , громадянка Росії, зазначила, що ОСОБА_2 повністю повернув їй борг в розмірі 10 000,00 дол. США за борговою розпискою від 18.04.2016.
Ці документи не підтверджують обставини придбання транспортних засобів саме за позичені кошти, адже факт отримання позики не виключає наявності інших коштів в позичальника.
В заяві і розписці ОСОБА_4 зазначено дату надання коштів ОСОБА_2 , однак не вказано дату їх повернення. 30.11.2021 - це є дата підписання документів. Тобто з цих документів неможливо встановити чи станом на дату придбання транспортних засобів були або не були повернуті кошти позикодавцю.
Окрім того, ст. 57 СК України визначено майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. До такого майна не належать кошти, отриманні одним із подружжя як позика.
За ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Верховний Суд в постанові від 09.01.2020 в справі № 367/7110/14 зробив висновок, що спірне майно придбане за кредитні кошти, отримані подружжям за час шлюбу, відтак, право на це майно у рівних частках набули позивач і відповідач, при цьому боргові зобов'язання є спільними для обох із подружжя, незалежно від того, із ким із подружжя укладений кредитний договір. У зв'язку із зазначеним вище відсутні підстави для відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя .
Як автомобіль, так і міні-трактор були придбані в інтересах сім'ї за час шлюбу, тому є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя.
Суд не визнає об'єктами права спільної сумісної власності подружжя копалку, саджалку, причіп тракторний, культиватор, адже позивач не надала жодних доказів на підтвердження того, що ці речі придбав відповідач. Відповідач та свідок ОСОБА_7 , зять сторін, в свою чергу пояснили, що копалка, саджалка, причіп тракторний, культиватор були придбані ОСОБА_7 за його власні кошти, а не ОСОБА_2 .
Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Стаття 71 СКУ України визначає способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зокрема, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання
Пленум Верховного Суду України в постанові від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного сумісного майна подружжя» роз'яснив, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Сторони не погодили між собою вартість майна, що підлягає поділу.
Позивач на підтвердження вартості міні-тактора Скаут GS-T-12 в розмірі 35 000,00 грн надала роздруківки із сайту Olx, де розміщено оголошення про продаж трактора Скаут T-12 за ціною 2 100,00 дол. США і трактора Скаут T-15 за ціною 40 000,00 грн, а на підтвердження вартості автомобіля Fiat Doblo в розмірі 150 920,00 грн - роздруківки із сайту Auto.Ria, де розміщено оголошення про продаж автомобілів Fiat Doblo 2008 року випуску за ціною 5 600,00 дол. США та 5 999,00 дол. США.
Відповідач на підтвердження вартості автомобіля Fiat Doblo надав договір купівлі-продажу транспортного засобу від 05.08.2017 в якому ціну автомобіля Fiat Doblo зазначено як 47 800,00 грн. Для визначення вартості міні-тактора Скаут GS-T-12 відповідач не надав жодних доказів, а також повідомив, що не пам'ятає за якою ціною його придбав.
Визначаючи вартість міні-трактора Скаут GS-T-12 суд врахував надані сторонами пояснення з цього приводу, надані позивачем докази і ненадання таких відповідачем, обставину передання цього міні-трактора відповідачем у володіння та користування іншій особі - ОСОБА_5 (що підтверджується поясненнями сторін, та показаннями ОСОБА_5 ), тому визначає вартість Скаут GS-T-12 в розмірі зазначеному позивачем - 35 000,00 грн.
Визначаючи вартість автомобіля Fiat Doblo суд надав перевагу договору купівлі-продажу перед оголошеннями із сайту Auto.Ria, адже в договорі купівлі-продажу зазначено саме той автомобіль, вартість якого підлягає визначенню, а не подібний, характеристики якого достеменно із змісту оголошень встановити неможливо. Тому суд визначає вартість автомобіля Fiat Doblo як 47 800,00 грн.
Поділ транспортних засобів суд здійснює шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 23 900,00 грн. грошової компенсації замість її частки в розмірі 1/2 у праві спільної сумісної власності на автомобіль Fiat Doblo та 17 500,00 грн. грошової компенсації замість її частки в розмірі 1/2 у праві спільної сумісної власності на міні-трактор Скаут GS-T-12.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
41 400,00 грн х 100 / 100 460,00 грн = 41,21 % (розмір задоволених позовних вимог);
1004,6 грн х 41,21 % = 414,00 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).
Суд не стягує з відповідача на користь позивача заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, оскільки в порушення вимог ст. 137 ЦПК України позивач не надав доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 264, 265, 274, 280 ЦПК України,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна задовольнити частково.
Здійснити поділ автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та міні-трактор Скаут GS-T-12, що є у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 23 900,00 грн. грошової компенсації замість її частки в розмірі 1/2 у праві спільної сумісної власності на автомобіль Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та 17 500,00 грн. грошової компенсації замість її частки в розмірі 1/2 у праві спільної сумісної власності на міні-трактор Скаут GS-T-12.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 414,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: с. Верхня Липиця Рогатинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: с. Верхня Липиця Рогатинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 03.02.2022.
Суддя М. Г. Рибій