Справа №22-а- 1149 /2007 Головуючий 1 інст.: Спірідонов М.О. Категорія: 19 Доповідач: Шевцова Н.В.
27 вересень 2007 року
м.Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Філатова Ю.М.
Суддів Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.
за участю секретаря
судового засідання Волошиної Я.В.
представника позивача: ОСОБА_2
третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2007 року по справі №2-а-100/06
за позовом ОСОБА_2
до Державної виконавчої служби в Ізюмському та Боровському районах Харківської області
3 особа ОСОБА_3
про оскарження рішення та дій Державної виконавчої служби-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби в Ізюмському та Борівському районах Харківської області, третя особа ОСОБА_3, в якому просив суд визнати дії державного виконавця ДВС в Ізюмському та Борівському районах Харківської області неправомірними та скасувати акт державного виконавця від 16.06.2006 року про виконання рішення суду від 03.03.2004 року.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2006 року позов задоволено. Визнано дії державного виконавця ДВС Ізюмського та Борівського районів Харківської області неправомірними. Скасовано акт державного виконавця ОСОБА_4 від 16.06.2006 року про виконання судового рішення Ізюмського міського суду Харківської області від 03.03.2004 року.
Третя особа - ОСОБА_3, не погодившись із зазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує дії та акт державного виконавця ДВС по виконанню судового рішення від 03.03.2004 року, яке прийняте по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, КП «Проектне бюро» про поновлення порушеного права та меж землекористування. (а.с.4-6).
У відповідності до ч.2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
По справі встановлено, що спірні відносини виникли між позивачем та відділом державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, яке ухвалено в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цивільно-процесуального кодексу України, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права чи свободи.
Таким чином, спірні відносини між позивачем та відділом державної виконавчої служби не є спором у сфері публічно-правових відносин, щодо оскарження дій відповідача передбачено інший порядок судового провадження, тому зазначений спір повинен розглядатися в порядку, визначеному ст. 384 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження по справі, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Отже, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасування, як прийнята з порушенням норм процесуального права, а провадження по справі - закриттю.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.4 ч.1 ст.199, ч.4 ст.202, п. 4 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2006 року - скасувати і закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби в Ізюмському та Борівському районах Харківської області, третя особа ОСОБА_3 про оскарження дій та акту державної виконавчої служби.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до суду цивільної юрисдикції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Ю.М.Філатов
Судді: Н.В. Шевцова
Н.С.Водолажська