15.02.2022 Справа №607/1833/22
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Холява О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, працюючої медичною сестрою в КНП «ТРФМЦ» ТОР, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №204094 від 28 січня 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином громадянки ОСОБА_1 по вул. Микулинецькій, 465 в м. Тернополі керував автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керувати транспортним засобом, а також здійснив зупинку на проїзній частині дороги, де відстань до суцільної лінії розмітки становить менше 3 метрів, чим порушив ч.2 ст.126, ч.3 ст.122 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнала та вказала, що належним чином виконує обов'язки щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 та її син не вчиняв жодного правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.3 ст.184 КУпАП за наступними підставами.
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно з ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 р., яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суд, у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положенням ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Положення ч.3 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В судовому засіданні судом не здобуто достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП, які б підпадали під ознаки вчинення її малолітнім сином ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, що як наслідок вказує на недоведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду ОСОБА_1 порушень передбачених ч.3 ст.184 КУпАП не допустила, тому вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.3 ст.184 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в даній справі слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 184, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Холява О.І.