Провадження №2/447/184/22
Справа №447/4093/21
15.02.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Процесуальні дії у справі.
21.12.2021 на адресу суду надійшов позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жука Р.С. до ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук В.І., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Представник позивача просить визнати виконавчий напис за №8244 від 11.10.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованості за кредитним договором №210303-33978-2 від 03.03.2021 на загальну суму 30 381,50 грн. таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу). В обґрунтування позову покликається на те, що 03.03.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» було укладено кредитний договір №210303-33978-2, який було укладено в електронній формі, без фізичного підписання будь-яких документів, шляхом заповнення електронної заявки про отримання кредиту на інтернет-сайті відповідача. 16.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Меленчуком В.І. на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №67523607 та винесено постанову про арешт коштів боржника. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення нотаріальних дій, та на підставі документів, що не підтверджують безспірність заборгованості перед відповідачем. Таким чином, позивач вважає, що підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором у приватного нотаріуса не було, тому просить позов задоволити.
Разом із позовною заявою представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем від 11.10.2021, зареєстрований в реєстрі за №8244, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 30 381,50 грн., що здійснюється у примусовому порядку приватним виконавцем Меленчуком Володимиром Ігоровичем згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2021 ВП №67523607.
23.12.2021 постановлено ухвалу щодо забезпечення позову, якою заяву представника позивача задоволено.
Ухвалою суду від 23.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі, відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву, третім особам встановлено строк для надання пояснень щодо позову.
Ухвалу суду щодо відкриття провадження від 23.12.2021, копію позовної заяви та доданих до неї документів, ухвалу про забезпечення позову відповідач отримав 29.12.2021, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 30).
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук В.І. отримав ухвалу суду про відкриття провадження від 23.12.2021, копію позовної заяви з доданими до такої документами 23.12.2021, що стверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 27, 28), а ухвалу щодо забезпечення позову - 23.12.2021 в електронному вигляді та належним чином засвідчену копію такої - 29.12.2021, що стверджується довідкою про доставку електронного листа та повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду, які містяться у провадженні №2-з/447/24/21 (а.с. 12-15). Із клопотаннями чи заявами такий до суду не звертався, окрім як надіслання на адресу суду копії постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №67523607 від 28.12.2021 (провадження №2-з/447/24/21 а.с. 16-18), пояснень по суті справи не надав.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. не отримав поштове відправлення із вищевказаним вмістом, оскільки таке поштове відправлення повернулося до суду у зв'язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 31).
Відтак, треті особи пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подали.
20.01.2022 на адресу суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом відповідав вимогам чинного законодавства, відповідачем було надано нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Вказав, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними та допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, та не надав доказів часткового погашення заборгованості. Крім того, просив проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Крім цього, 20.01.2022 разом із відзивом на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому такий просив зменшити витрати на правову допомогу, оскільки представником позивача завищено суми понесених витрат на таку допомогу, не долучено детального опису виконаних робіт та засвідченої копії акту виконаних адвокатом робіт. Крім того, представник відповідача покликався на те, що у справі відсутнє документальне підтвердження витрат на правову допомогу.
15.02.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Жука Р.С., у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили такі задоволити.
Треті особи у судове засідання не з'явилися.
Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд встановив:
03.03.2021 між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» було укладено кредитний договір №210303-33978-2, шляхом оформлення заявки на сайті фінансової установи, із зазначенням власних персональних даних та власною банківською карткою. Договір було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, інформація про підпис міститься в кінці договору у вигляді набору цифр (936310) (а.с. 37-38).
Згідно договору про відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3 від 17.06.2021, ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» відступило новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» належні йому права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Згідно витягу з Акту приймання-передачі прав №1 від 17.06.2021 до Договору відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3 від 17.06.2021, вказаний запис №1387, ОСОБА_1 , загальна заборгованість за договором 20 756,50 грн., заборгованість за кредитом 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 15 756,50 грн., відступлені новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» (а.с. 46-49).
На підтвердження доводів представником відповідача було надано розрахунок заборгованості позивача перед відповідачем (а.с. 41).
16.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Меленчуком В.І. відкрито виконавче провадження №67523607 з примусового виконання виконавчого напису №8244, виданого 11.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованість за кредитним договором №210303-33978-2 від 03.03.2021 на загальну суму 30 381,50 грн. (а.с. 9-10).
Крім того, приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 11-12).
Оцінка суду.
На підставі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц, Велика Палата вважає, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, вже досліджене Верховним Судом України.
Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі №6-158цс15 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком №1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
У постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі №6-141цс14 та від 05.07.2017 у справі №6-887цс17.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак, Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-887цс17).
Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Кабінет Міністрів України 26.11.2014 прийняв постанову «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №662. Вказаною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову КМУ №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
Таким чином, передбачається можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Право на оскарження до суду нотаріальної дії особою, прав та інтересів якої стосуються такі дії, передбачене статтею 50 Закону України «Про нотаріат».
З урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
У ході судового розгляду відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ним надано нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, зокрема оригінал нотаріально засвідченого кредитного договору, виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості, строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором, доказів направлення боржнику повідомлення про наявність заборгованості, а також отримання боржником такого повідомлення.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусомКиївського міського нотаріального округу Золотих О.О. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Щодо стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.
У постанові ВП ВС у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, сформовано правову позицію, згідно якої при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до копії договору про надання правової (правничої) допомоги №09/12/2021 від 09.12.2021, додаткової угоди №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №09/12/2021 від 09.12.2021, копії квитанції №MP_AB180579BOM_22507643, платіж №36008528, позивач поніс витрати на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).
Отже, за результатами дослідження та оцінки наданих сторонами доказів у їх сукупності, представником позивача були обґрунтовані вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та надано докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Доводи представника відповідача, зазначені у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу, не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.
Таким чином, позов у частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір у розмірі 908,00 гривень за подання до суду позовної заяви та 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову (разом 1362,00 грн.) належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» №296/5 від 22.02.2012, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 158, 247, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.
Визнати виконавчий напис за №8244 від 11.10.2021,вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованості за кредитним договором №210303-33978-2 від 03.03.2021 на загальну суму 30 381 (тридцять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 50 копійок таким, що не підлягає виконанню.
Заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 23.12.2021 (провадження №2-з/447/24/21) - продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» на користь ОСОБА_1 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» на користь ОСОБА_1 судовий збір у справі у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43492595.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження: вул. Велика Житомирська, 16/3, м. Київ, 01001;
- приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович, місцезнаходження: вул. Шевченка, 31, офіс 315, м. Львів, 79039.
Повний текст рішення складено 15.02.2022.
Суддя Головатий А.П.