Справа №463/3606/21
Провадження №1-кс/463/818/22
10 лютого 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, уродженцю м. Житомир, громадянину України, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України -
Слідчий СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 з запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, на запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Клопотання мотивує тим, що в провадженні СВ Львівського РУП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12021141050000555 від 30.03.2021. В межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Зокрема, за даними слідства 29 березня 2021 року, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у орендованій квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті, під час конфлікту, що почався на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, здійснив напад на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням гострого предмету, чим заподіяв, згідно висновку судово-медичного експерта, двадцятьдві проникаючі колото-різані рани грудної клітки з ушкодженнями ребер, лівої легень, перекарду (серцевої сумки), серця, які спричинили масивну внутрішню та зовнішню крововтрату, гемо та пневмоторакс (кров та повітря в плевральних порожнинах), непроникаючу колото-різану рану передньої поверхні лівої половини грудної клітки, непроникаючу колото-різану рану лівої бокової поверхні лівої половини грудної клітки, вісім поверхневих різаних ран та подряпину передньої поверхні лівої половини грудної клітки, одну різану, одну колото-різану рану та три подряпини в ділянках пальців лівої кисті, одну колото-різану рану в ділянці лівої кисті, вісім різаних ран пальців правої кисті, різану рану правої кисті, колото-різану рану та три синці в ділянках правого плеча, синець в ділянці носа, крововилив перехідної кайми верхньої губи, крововилив з садном перехідної кайми нижньої губи, садно в ділянці правої брови, подряпину в ділянці шиї, шість подряпин передньої поверхні правої половини грудної клітки, два синці та садно в ділянках правого ліктьового суглоба, два синці та множинні подряпини в ділянках правого передпліччя, синець та подряпина в ділянках лівого плеча, синець в ділянці лівого ліктьового суглоба, множинні синці та подряпини лівого передпліччя, синець в ділянці крила лівої клубової кістки. Від отриманих травм ОСОБА_7 померла на місці події.
31.03.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.04.2021 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарання № 19» терміном 60 діб, без визначення розміру застави. В подальшому ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.05.2021, 24.06.2021, останньому було продовжено строк дії даного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.08.2021, без визначення розміру застави.
Під час проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова, ОСОБА_5 призначено стаціонарну психіатричну експертизу.
Згідно висновку стаціонарної психіатричної експертизи №71 від 16.06.2021, ОСОБА_5 на даний час, страждає тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності у формі поліморфного психотичного розладу, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Питання чи міг ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, під час інкримінованих йому дій, може бути розглянуте при додатковій судово-психіатричній експертизі лише після проведення ОСОБА_5 лікування у психіатричному закладі із суворим наглядом.
Постановою слідчого від 28.06.2021 змінено порядок проведення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 503 КПК України.
У зв'язку із вищенаведеним, органом досудового розслідування прийнято рішення про завершення досудового розслідування та, у відповідності до ч. 2 ст. 292 КПК України, до Личаківського районного суду міста Львова подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 .
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від від 23.09.2021 призначено повторну стаціонарну комплексну психологічно- психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського центру судово - психіатричної експертизи Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації.
На виконання даної ухвали суду експертами Київського міського центру судово - психіатричної експертизи Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації 07.11.2021 проведено експертизу та надано висновок судово - психіатричного експерта №163, згідно з яким у ОСОБА_5 , як на час інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і у теперішній час не виявлено ознак будь-якого психічного розладу, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 08.02.2022 кримінальне провадження про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 закрито. Матеріали кримінального провадження направлено прокурору Галицької окружної прокуратури м.Львова для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
10.02.2022 досудове розслідування у даному кримінальному провадження Галицькою окружною прокуратурою м. Львова відновлено, а матеріали кримінальної справи №463/9600/21 відносно ОСОБА_5 скеровані в СВ Львівського ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області для проведення подальшого досудового розслідування.
В клопотанні слідчий вказує, що обгрунтованість підзри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 30.03.2021, протоколом проведення невідкладного обшуку від 30.03.2021, протоколом огляду трупа від 31.03.2021, показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наданих в ході їх допиту, висновком проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 від 01.04.2021, протоколом огляду предмета, а саме мобільного телефону, що належить ОСОБА_5 , результатами проведення судово-імунологічних, судово-цитологічних експертиз та молекулярно-генетичних експертиз, результатами проведення медико-криміналістичної експертизи, результатами проведення повторної стаціонарної комплексної психологічно-психіатричної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи насильницький характер кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що особа може, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. В підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки підозрюваний не працює, неодружений та немає на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому просить клопотання задоволити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у такому. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним у клопотанні ризикам, з приводу чого клопотання просить задовольнити. Обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Підозрюваний та його захисник, вказали, що зазначені у клопотанні ризики не доведено, у підозрюваного наявні міцні соціальні зв'язки, та вважають, що запобіжний захід слід змінити на більш м'який.
Оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Під час розгляду даного клопотання встановлено, що до Єдиного реєстру досудового розслідування 30.03.2021 року за номером 12021141050000555 внесені дані з приводу вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 115 КК України.
31.03.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.04.2021 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який в подальшому неодноразово було провдожено.
Під час проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова, ОСОБА_5 призначено стаціонарну психіатричну експертизу.
Згідно висновку стаціонарної психіатричної експертизи №71 від 16.06.2021, ОСОБА_5 на даний час, страждає тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності у формі поліморфного психотичного розладу, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Питання чи міг ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, під час інкримінованих йому дій, може бути розглянуте при додатковій судово-психіатричній експертизі лише після проведення ОСОБА_5 лікування у психіатричному закладі із суворим наглядом.
Постановою слідчого від 28.06.2021 змінено порядок проведення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 503 КПК України.
В подальшому органом досудового розслідування прийнято рішення про завершення досудового розслідування та, у відповідності до ч. 2 ст. 292 КПК України, до Личаківського районного суду міста Львова подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 .
Згідно ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 27.08.2021 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме: в Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від від 23.09.2021 призначено повторну стаціонарну комплексну психологічно - психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського центру судово - психіатричної експертизи Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації.
Згідно висновку судово - психіатричного експерта №163 від 07.11.2021, у ОСОБА_5 , як на час інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і у теперішній час не виявлено ознак будь-якого психічного розладу, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вказані обставини слідчий суддя розглядатиме окремо.
Чи існує обґрунтована підозра у вчиненні злочину?
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Крім того, як зазначає ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність ( «СПРАВА LAVRECHOV ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», рішення від 20.06.2013, заява № 57404/08, п. 50).
Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема:
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.03.2021, яка є власником квартири АДРЕСА_3 і яка повідомила, що саме за зверненням ОСОБА_5 здала йому квартиру в оренду і яка під час здачі квартири в оренду бачила як в квартиру заходила потерпіла;
протоколом обшуку квартири за адресою АДРЕСА_2 , де були виявлені сліди вчинення злочину;
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 31.03.2021, який повідомив, що 29.03.2021 близько 17:00 год. відвозив хлопця на ім'я «Нестор» до міста Дрогобич;
протоколами допиту потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 від 31.03.2021 - батьків ОСОБА_7 , які підтвердили, що їх донька зустрічалась з підозрюваним;
висновком судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_7 іншими зібраними доказами.
Такі докази в об'єктивному взаємозв'язку вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , оскільки несуть в собі достатню кількість фактів та відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.
При цьому, оцінюючи вказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності слідчим суддею не встановлено істотного порушення прав та свобод людини при отриманні таких доказів.
Також, виходячи з фактичних обставин справи, на даний час слід погодитись з правильністю кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_5 .
Відтак, керуючись стандартом «обґрунтована підозра» слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тому слідчий суддя відкидає всі аргументи сторони захисту про відсутність доказів, які підтверджують зазначені у клопотанні ризики, а оцінку цих ризиків проведе з точки зору доказів, які підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість здійснити відповідні дії на шкоду інтересам кримінального провадження.
В мотивах клопотання слідчий покликається виключно на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно, враховуючи таку засаду кримінального провадження як диспозитивність слідчий суддя детального розгляне можливість існування цих ризиків та не буде перевіряти можливість існування інших ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Чи існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду?
Такий ризик слідчий суддя оцінить в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного.
Санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. В силу вимог статті 12 КК України, вказаний злочин є особливо тяжким.
В п. 36 рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Крім того, Суд притримується висновку, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») п. 58).
Як уже зазначалось вище, поза розумним сумнівом обґрунтованість підозри ОСОБА_5 стосується особливо тяжкого злочину.
Сам підозрюваний не навчається, немає постійно місця роботи, не одружений, не має на утриманні інших осіб, що випливає з матеріалів клопотання. Також, ніщо не свідчить, що підозрюваний має у власності рухоме чи нерухоме майно яке повинен був би утримувати. Таким чином, незважаючи на наявність постійного місця проживання та реєстрації слідчий суддя констатує відсутність міцних соціальних зв'язків.
Стороною захисту подано дані про реєстрацію місця проживання підозрюваного та його позитивну характеристику з місця проживання, однак такими відомостями можна підтвердити міцність соціальних зв'язків лише частково.
Вказане в сукупності свідчить про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а відтак, вказаний ризик існує та він не є мінімальним.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зрештою, не слід забувати, що підозрюваний зник з місця події та був затриманий в процесі переслідування через декілька днів після вчинення злочину, а саме 31.03.2021. Крім того, згідно пояснень свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , першій він повідомив про намір продовжити оренду квартири на два дні, тоді як з другим узгоджував виїзд до м. Дрогобич.
Така поведінка підозрюваного ще більше підсилює ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Зрештою, слідчий суддя враховує характер та обставини вчинення цього кримінального правопорушення, де пояснення свідків мають надзвичайно важливе значення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує, і він також не є мінімальним.
Описана вище поведінка підозрюваного, яка свідчить про його намір ухились від кримінальної відповідальності лише посилює зазначений ризик.
У підсумку, стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків.
Підозрюваний народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Разом з тим, як уже зазначалось вище, підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків.
Також відсутня інформація про наявність в підозрюваного тяжких патологічних захворювань, про що також не зазначала сторона захисту.
Підозрюваний не судимий, даних про повідомлення підозрюваному про вчинення іншого кримінального правопорушення клопотання не містить.
Розмір матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на даний час не встановлено.
Ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення в контексті п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України вважаю недоведеними.
Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб виключити необхідність обрання запобіжного заходу і так само, жодним чином не зменшують значимість доведених ризиків.
Чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам слід врахувати, що така оцінка стосується перспективних фактів. Зокрема, використовується стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж застава не зможуть запобігти встановленим ризикам лише за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина 1 статті 184 КПК).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Як уже зазначалось вище, в межах даного кримінального провадження стороною обвинувачення доведено існування двох ризиків, які направлені на ухилення від кримінальної відповідальності і які не є мінімальними. Відповідно, з огляду на відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваний має реальну можливість завдати шкоди кримінальному провадженню і тому запобіжні заходи, які не мають ізоляційного характеру не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Крім того, через тяжкість покарання в межах даного кримінального провадження існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наведені вище обставини в сукупності виключають можливість обрання менш суворого запобіжного заходу, а відтак, слід вважати встановленим, що стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Щодо застави.
За змістом п.1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 пов'язаний із застосуванням насильства, від якого потерпіла померла.
Беручи до уваги обставини кримінального провадження, характер справи, встановлені ризики та особу підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав відступати від згаданої вище норми.
Відтак, оскільки підозрюваний за своїм психічним станом у теперішній час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, більше того в останнього було виявлено ознаки симуляції, тому запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, слід змінити на запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області, з підстав наведених вище, в межах строку досудового розслідування, тобто до 13 березня 2022 року
Керуючись вимогами статей 176-178, 181, 183, 194, 200, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Змінити обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, на запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області на строк до 13 березня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 15.02.2022 о 16:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1