Справа №463/6565/20
Провадження №2-з/463/29/22
судового засідання
14 лютого 2022 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В проваджені Личаківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 15700 Євро.
Крім того позивачем до суду подано повторно заяву про забезпечення зазначеного позову шляхом накладення арешту на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на праві спільної часткової власності.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову вважаю, що така підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Згідно ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Стаття 1 Закону України «Про судовий збір», визначає, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання заяви про забезпечення позову судовий збір сплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496,20 грн. станом на 01.01.2022).
До заяви про забезпечення позову заявником додано копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 454 грн.
Враховуючи, що копія квитанції не є належним підтвердженням сплати судового збору, а також те, що з 01.01.2022 розмір судового збору за подання такої заяви становить 496,20 грн., суд вважає, що заявником не долучено до заяви про забезпечення позову документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За положеннями ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки позивачем не долучено до заяви про забезпечення позову оригіналу квитанції про сплату судового збору, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151, 153, 190, 259-260, 353, 354 ЦПК України, суд -
постановив:
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя В.Я. Мармаш