Справа № 462/8863/21
провадження 1-кп/462/233/22
Іменем України
16 лютого 2022 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12021141390000146 від 09.09.2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який офіційно непрацевлаштований, неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 09.09.2021 р. приблизно о 02 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Peugeot 301» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по вулиці Кульпарківській, в напрямку до вулиці Наукової, на нерегульованому перехресті з вулицею Щирецькою, всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху грубо порушив вимоги чинних правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме : Р. 10 п. 10.1, та 10.4.
Відповідно до Р. 10 п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до Р. 10 п. 10.4 правил дорожнього руху повертаючи ліворуч або розвертаючись поза перехрестям з з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобом.
Вказані порушення виразились в тому, що ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перетинаючи нерегульоване перехрестя, та будучи вже за межами такого, виконуючи маневр розвороту з крайньої правої смуги, не надав перевагу у русі, мопеду марки «Piaggio» без реєстраційного номера, під керуванням ОСОБА_6 , який рухався у попутному напрямку у суміжній крайній лівій смузі руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів.
Внаслідок зіткнення водій мопеда марки «Piaggio» без реєстраційного номера, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому хірургічної шийки правої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів, закритого перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. В момент отримання потерпілим ушкоджень, останній перебував у причинно-наслідковому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрити.
Потерпілий ОСОБА_6 подав заяву про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки вони примирились з обвинуваченим, претензій майнового та немайнового характеру до обвинуваченого потерпілий не має.
Потерпілий ОСОБА_6 залишив за собою право на звернення до страхової компанії для отримання страхового відшкодування, передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів».
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого та потерпілого не заперечив.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши письмові клопотання сторін, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст.46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Судом встановлено, що обвинувачений вперше вчинив нетяжкий злочин, яким є кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України. Потерпілий підтвердив, що претензій майнового чи немайнового характеру до обвинуваченого не має, оскільки шкода останнім відшкодована.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закрити кримінальне провадження.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралась.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого. До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
ОСОБА_4 просить закрити кримінальне провадження на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Отже, клопотання захисника ОСОБА_4 щодо віднесення процесуальних витрат у справі за проведення судових експертиз на рахунок держави є необґрунтованим, оскільки закриття кримінального провадження щодо нього на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Вказане узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 342/1560/20, у якій Верховний Суд врахував також висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа № 598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
Керуючись ст. 284, 285, 286, 314, 372 КПК України, ст. 46 КК України, суд,
постановив:
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного ОСОБА_4 з потерпілим ОСОБА_6 на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження №12021141390000146 від 09.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - закрити.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави 7 722 (сім тисяч сімсот двадцять дві) гривні 90 копійок процесуальних витрат, що включають: судову авто-технічну експертизу №СЕ-19/114-21/16161 від 05.11.2021, вартістю 1716,20 грн., судову авто-технічну експертизу №СЕ-19/114-21/16156 від 08.11.2021, вартістю 1716,20 грн., судову транспортно-трасологічну експертизу №СЕ-19/114-21/16163-ІТ від 15.11.2021, вартістю 2574,30 грн., судову автотехнічну експертизу механізму і обставин розвитку дорожньо-транспортної пригоди №СЕ-19/114-21/18944-ІТ від 25.11.2021, вартістю 1716,20 грн.
Арешт накладений ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 13.09.2021 року на мопед марки «Piaggio», без реєстраційного номера, який належить ОСОБА_6 - скасувати.
Арешт накладений ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 13.09.2021 року на автомобіль марки «Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 - скасувати.
Речові докази: - мопед марки «Piaggio», без реєстраційного номера - повернути власнику ОСОБА_6 ;
-автомобіль марки «Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_1 - повернути фактичному володільцю ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1