Справа № 444/1929/20
Провадження № 1-кп/444/48/2022
16 лютого 2022 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140240001030, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львів, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5
01 листопада 2019 року близько 12 години 15 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись на території ОК «Ринок Жовква», що в м. Жовква, вул. Коновальця, 4, Львівської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, підійшла до потерпілої ОСОБА_5 та кричачи і ображаючи лайкою останню нанесла їй один удар правою рукою, у якій знаходився предмет, ззовні схожий на металевий ліхтарик, в область чола з ліва, від чого потерпіла присіла на крісло. Після цього, продовжуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 своєю лівою рукою схопила за праву руку ОСОБА_5 та стиснувши її нанесла ще декілька ударів правою рукою, у якій знаходився предмет, ззовні схожий на металевий ліхтарик, в область голови та чола потерпілої, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку з наявністю рани, садна та синців на голові, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, та синець на правій руці, який відноситься до легкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачена свою вину не визнала та пояснила наступне. 1 листопада 2019 року в другій половині дня вона зі сином пішла вибирати куртку для сина. Вони зайшли на жовківський ринок зі сторони вул. Шевченка і вона побачила куртки, які продавалися в першому ряді. Ряди на жовківському ринку розташовані таким чином, що посередині є площадка розміром 10 на 15 метрів, яка викладена бруківкою чи плиткою. Продавця курток не було. Вона почула: «Подівіся, хамло прішол ко мнє на базар». Вона побачила ОСОБА_5 , яка вийшла з міжряддя на зустріч. ОСОБА_5 знала, що ОСОБА_6 її син. ОСОБА_5 почала обзивати нецензурними словами її сина. Її це обурило, вона підійшла до ОСОБА_5 і спитала в неї з якої причини та принижує її сина. Від ОСОБА_5 був запах алкоголю. Між ними почалася перепалка з нецензурними словами. ОСОБА_5 казала, що ОСОБА_6 був зобов'язаний присісти за стіл в родині ОСОБА_7 . В цей час ОСОБА_5 тримала в правій руці палку, якою знімала верхній одяг. Лівою вільною рукою ОСОБА_5 вдарила її в грудну клітку, внаслідок чого вона впала на спину та сильно вдарилася головою. Коли вона лежала ОСОБА_5 замахнулася палкою, щоб гострими піками вдарити її по голові. Її син стояв в стороні, але коли ОСОБА_5 хотіла її вдарити, сказав: «Тільки попробуй вдар». Син підійшов до неї і подав праву руку, щоб її підняти. Вона вчепилася двома руками за руку сина, але не змогла встати. Тоді він дав їй дві руки і підняв її. Знову почалася сутичка. Кулаками по голові вона ОСОБА_5 не била. Вона схопила двома руками за руку ОСОБА_5 , щоб вирвати палку. Вона вважає, що ОСОБА_5 могла завдати собі рани цією палкою. Після того, як в ОСОБА_5 з'явилася кров, в сутичку втрутився сивий чоловік. Син сказав, щоб той відійшов, після чого вона пішла додому.
В судовому засіданні потерпіла пояснила наступне. Обвинувачену до того вона не знала. Вона стояла в суботу на базарі. В подальшому уточнила, що це була п'ятниця, а не субота. Вона стояла спиною до ОСОБА_8 і тримала в руці палку. У її сусідки на базарі ОСОБА_8 були клієнти. Вона очікувала, що якщо цим клієнтам не підійде нічого, тоді вона запропонує їм свій товар. Коли вона повернулася, побачила якусь жіночку, як згодом виявилося обвинувачену ОСОБА_4 , і спитала чи її щось цікавить. Коли побачила біля неї мужчину, впізнала що це ОСОБА_6 . Він спитав в неї чи вона його впізнала. Після того ця жінка накинулася на неї з образливими словами та претензіями, що вона зробила погано її сину, зіпсувала життя і вдарила кулаком, в якому було щось чорне. Потім ця жінка сильно схопила її за руку, від чого утворився синець. Потім ця жінка знову правою рукою била її по голові, поки не розбила до крові. Підійшов ОСОБА_9 і схопив цю жінку за руки, проте її син відсторонив ОСОБА_9 і сказав: «хай самі розберуться». Всі почали кричати і ця жінка з її сином зникли. Приїхала швидка і поліція. В неї сильно капала кров з голови, що аж протекла через штани на сидіння швидкої допомоги. Після того, як її обстежили лікарі, сказали, що в неї легкий струс мозку. Їй було соромно ходити зі синцями і не приємно, коли всі розпитувалися, що сталося. Від цього в неї сталася аритмія серця. Потім з нею трапився інсульт. Сина цієї жінки - ОСОБА_10 - вона знає, оскільки він зустрічався з донькою сусідки ОСОБА_11 . За тиждень до цих подій в суботу, зі слів сусідки, ОСОБА_6 та його мама увірвалися до її сусідки ОСОБА_7 . Сусідка також сказала, що ОСОБА_12 сказала сусідці: «почекайте, я ще і Люсьці голову розіб'ю». Чому ОСОБА_4 так сказала, вона не знає. Обвинувачена побила її приблизно в листопаді 2019 року. В неї народилася правнучка 15 жовтня, вона запропонувала сусідці ОСОБА_13 відсвяткувати цю подію, оскільки зі сусідкою як рідня. Вона бачила, що ОСОБА_6 веде ОСОБА_11 додому. Коли вона зайшла до сусідки, ОСОБА_11 смажила рибу, а ОСОБА_6 їв. Коли вона зайшла, ОСОБА_6 сказав, що треба вигуляти собаку. Вона запитала чи може він сам собаку вигуляти. ОСОБА_6 сказав, що ні, і забрав ОСОБА_11 . ОСОБА_6 водив ОСОБА_11 десь годину. Коли вони повернулися, вона напевно двічі назвала його хамом, бо він сам наївся, а ОСОБА_11 залишив голодною. ОСОБА_6 стукнув кулаком по дверях і сказав, що якби вона була мужиком, він би дав їй «в морду», і пішов. Обвинувачену вона не штовхала, бо в неї не було підстав це робити, адже вона її зовсім не знала. Вона хвора не печінку і їй категорично заборонено пити алкоголь. Перед побиттям ніяких травм у неї не було. У судовому засіданні потерпіла продемонструвала палку (трубчасту, алюмінієву, розсувну, з роздвоєним негострим заокругленням), якою знімає з верхніх рядів одяг.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вони стояли на базарі і торгували. Підійшла до ОСОБА_15 якась жінка і почала її бити. Потім їх почали розбороняти, хтось викликав поліцію. Вона працює на базарі по АДРЕСА_2 . Кіоск потерпілої розташований по сусідству в одному ряді. Потерпіла закричала. Підбігли люди і побачили, що жінка, котра підійшла з сином, била потерпілу по голові рукою, в якій щось було. Потерпіла сиділа. До цього на потерпілій не було видимих травм, а після - вона була вся в крові. На місці були, зокрема, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Ту жінку вона ніколи не бачила і вже не пам'ятає, на вигляд по віку трохи молодша. Потерпілу знає давно, ще з 1975 року з воєнторгу. Вона бачила тільки кінцеві удари. Там був молодий хлопець. Слідчий експеримент з нею не проводили. Свідок ОСОБА_18 , будучи додатково допитаною, пояснила, що вона весь конфлікт бачила від початку до кінця. ОСОБА_4 підійшла і сама почала. Щоб ОСОБА_4 падала вона не бачила, щоб ОСОБА_5 била ОСОБА_4 , внаслідок чого та впала, вона не бачила. Від місця події до майданчика близько 10 метрів. Скільки тривав конфлікт, вона не пам'ятає, але включаючи сварку тривав може пів години. На її товарі була кров ОСОБА_5 . ОСОБА_5 сиділа, а ОСОБА_4 підійшла до тої з чимось в руках і почала бити ОСОБА_5 по голові. Це була може секунда, коли вона заглянула до себе в будку і лише цей короткий проміжок часу, вона не бачила конфлікту з самого початку. Ніхто ОСОБА_4 не кидав. Орест розбороняв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а син ОСОБА_4 кинув ОСОБА_9 на неї так, що вона ледве не впала. ОСОБА_5 нічого в руках не тримала.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що в той день він був на робочому місці, почув крики, вибіг і побачив, що ОСОБА_20 з якоюсь жінкою зчепилась і б'ються. Він їх розбороняв, ОСОБА_21 захищав. Син тієї жінки підійшов і сказав: «не чіпайте, хай розберуться самі». Потім підбігли інші працівники ринку і їх розборонили. Тоді вже викликали швидку і поліцію. Його кіоск навпроти кіоску потерпілої і її кіоск частково видно. Коли він вибіг, то бачив як двоє б'ються, були крики. Він думає, що він повинен був бачити потерпілу хвилин за 10-20 до конфлікту, потерпіла не мала ушкоджень. Ударів він не бачив, а бачив вже наслідки: на обличчі потерпілої була кров, на голові рана. В іншої сторони конфлікту він ушкоджень не бачив. Козьміних він знає десь 5 років, але поза роботою з нею не спілкується. Його викликали слідчі для надання показів. На крики збіглися всі продавці. В даному конфлікті, окрім двох жінок, ніхто більше участі не брав. Обвинувачену він бачить другий раз, перший раз він її бачив, коли була бійка, він бачив її обличчя. Це одна і та ж жінка. Активні дії були з двох сторін, потерпіла відштовхувала обвинувачену. Він перший прибіг на цей конфлікт, за ним прибігли всі решта, він став між обвинуваченою та потерпілою. Ударів кулаком по обличчі він не бачив, бачив, що потерпіла та обвинувачена штовхалися. Сторонніх залізних предметів на місці події він не бачив. Чаус була на місці події, але в конфлікт не втручалася. ОСОБА_22 стояла спиною до своєї будки, а нападавша спиною від будки. Коли їх допитували в поліції, вони були всі в одному кабінеті, їх викликали до столу по черзі.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що вона була в поліції в той момент, коли проходив слідчий експеримент. Потерпіла привела якусь жінку і проводився експеримент, як наносились удари. Яка кількість ударів, вона не зауважила. Її як поняту залучали до проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_15 (потерпілої). Вона заносила документи в поліцію. Вона підписувала документи. Іншу жінку на якій показували, як били, вона не знає. Підпис в протоколі проведення слідчих експериментів належить їй. Опалькової не було, було двоє слідчих. В кабінет вона не заходила, але слідчий експеримент проходив. Від початку до кінця слідчого експерименту вона не була. В кабінеті була жінка, яку вона не знає.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала. Слідча її попросила, щоб потерпіла показала на мужчині, як її била інша особа. Підтвердила участь у слідчому експерименті. Про металеву палку вона не говорила.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що в той день він з мамою пішов на базар купити одяг. Коли проходили біля будки Козьміних, та почала викрикувати різні негарні слова. Мама спитала її що сталося. Потім в них була словесна перепалка, потім ОСОБА_26 нанесла удар його мамі в область грудей, після чого мама впала і лежала десь 30 секунд. Від початку і до кінця він пам'ятає, що в правій руці ОСОБА_26 тримала залізну палку, якою знімають з верхніх рядів одяг. Це залізний предмет приблизно 1,5 метри з загостреними піками на кінці. В цій ситуацій ОСОБА_26 використала цю палку як зброю. Мама вдарилася головою об землю. Мама не очікувала удару. Козьміних була випивша, бо не може нормальна людина таке робити. Козьміних взяла палку і замахнулася нею на маму, яка лежала на землі. Він сказав: «попробуй вдарити». Він підняв маму за руки і допоміг їй встати. Тільки мама встала, ОСОБА_26 правою рукою нанесла удар. Мама відмахнулася, палка зачепила ОСОБА_26 , в якої від тих пік пішла кров. Це був вимушений самозахист. В мами був струс мозку і ззаду побита голова. Він дуже хоче побачити цю палку, яка була використана як зброя. Козьміних не кликала на допомогу, бо нападала саме вона, а не його мама. Козьміних весь час стояла і весь час тримала залізну палку, не сідала і не падала. Там був якийсь чоловік, який хотів утихомирити ОСОБА_26 . ОСОБА_26 заходила до його дівчини і регулярно вживали алкогольні напої. В той день близько 13-14 год. було дуже багато людей. Якийсь чоловік, може пан ОСОБА_9 , хотів утихомирити ОСОБА_26 . Коли вони вже йшли, він звернув увагу, що на базарі було багато людей. В самому кінці появилася ОСОБА_27 , її спочатку не було. Люди говорили викликати поліцію. Він працює тренером в спортзалі, тому він оцінив як тяжкий предмет цю приблизно 1,5-метрову палку з загостреними піками на кінці. Козьміних тримала палку посередині в правій руці. Перед тим з ОСОБА_26 в неї конфліктів не було.
Експерт ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що вона має 24 роки стажу, в неї вища медична освіта. Потерпіла надала виписку з медичної карти. Потерпілу вона оглядала особисто. На обличчі синці розсмоктуються швидше. Палка відноситься до тупих твердих предметів. Ушкодження могли утворитися і від палки.
Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що вона проходила з мамою через базар і почула жіночі крики. Коли вони підійшли ближче, то побачили, що між двома жінками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 почався спір з нецензурною лайкою. ОСОБА_5 пхнула ОСОБА_4 і та впала на бруківку на плечі і вдарилася головою. ОСОБА_5 мала палку і погрожувала ОСОБА_4 палкою. Мужчина хотів її підвести і підвів її за дві руки. Якийсь сивий мужчина втрутився між жінками і почав їх розбороняти. Палка впала, тоді конфлікт закінчився. Це відбувалося не у міжрядді, а на майданчику. ОСОБА_4 в руках нічого не тримала, крові на голові в неї вона не бачила, ОСОБА_4 не завдавала ударів потерпілій. Людей було досить багато, може 20, а може й більше. Самого початку конфлікту вона не бачила. Вона стояла близько 5 метрів від конфлікту. Сивий чоловік звертався до ОСОБА_5 «Люся». Вона бачила кров на обличчі потерпілої, та припускає, що це виникло внаслідок удару ОСОБА_5 палкою по собі, але такого удару вона не бачила. Мужчина, який був з ОСОБА_4 , щось сказав сивому чоловіку. ОСОБА_4 трималася однією рукою за голову. Вона є сусідкою ОСОБА_4 по подвір'ю, але сина ОСОБА_4 вона не знає. Візуально вона бачила, що ОСОБА_4 йде з якимось мужчиною, але що це є її син вона не знала.
Крім цього в судовому засіданні судом було досліджено:
- висновок експерта № 1147 від 01.11.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП Жовківської районної ради «Жовківська центральна районна лікарня» з 01 по 11.11.2019р. з діагнозом: «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійна точкова рана лобної ділянки. Параорбітальні гематоми.» Під час проведення судово-медичної експертизи у потерпілої виявлені: рубець - слід загоєної рани та пляму на шкірі - слід загоєного садна в ділянці чола, синці на обличчі, на правій руці. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 01 листопада 2019 року. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з наявністю рани, садна та синців на голові відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, синець на правій руці - до легкого ступеня тяжкості. Судово-медичних даних про утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 внаслідок падіння з висоти власного росту немає;
- протокол огляду місця події від 25.05.2020 року з фототаблицею до нього, під час якого оглянуто територію ринку у АДРЕСА_2 ;
- характеристика № 1321 від 18.12.2019 року, видана КП «Жовківське МВУ ЖКГ», згідно якої ОСОБА_4 характеризується посередньо;
- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_4 не судима;
- відомості про неперебування ОСОБА_4 на «Д» обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;
- довідку № 2251 від 18.12.2019 року, видану КП «Жовківське МВУ ЖКГ», про склад сім'ї ОСОБА_4 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 14.11.2019 року з фототаблицею до нього, під час якого ОСОБА_5 відтворила обставини події;
- протокол проведення слідчого експерименту від 14.11.2019 року з фототаблицею до нього, під час якого свідок ОСОБА_14 відтворила обставини події;
- копії квитанцій на придбання товарів медичного призначення на загальну суму 5374,78 грн.;
- виписку № 6156 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 за період перебування в стаціонарі з 01.11.2019 року по 11.11.2019 року, та виписку з карти стаціонарного хворого № 6994 від 17.12.2019 року, з яких вбачається повний діагноз потерпілої;
- фото потерпілої (а.с. 159);
- листок лікарських призначень для ОСОБА_5 до медичної карти стаціонарного хворого № 6156.
Встановлені судом обставини підтверджуються наданими у судовому засіданні показаннями потерпілої та свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_19 , які є логічними та послідовними та узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні висновком експерта № 1147 від 01.11.2019 року, протоколом огляду місця події від 25.05.2020 року з фототаблицею до нього.
Суд не враховує показання свідка ОСОБА_25 з тих мотивів, що свідок ОСОБА_25 є сином обвинуваченої ОСОБА_4 , перебуває у близьких сімейних відносинах з обвинуваченою, а відтак є особою, що може мати юридичний інтерес в вирішенні даної справи.
Показання свідка ОСОБА_29 не спростовують обставин, викладених у обвинувальному акті та встановлених судом, оскільки відповідно до її показів «самого початку конфлікту вона не бачила».
Суд не враховує протокол проведення слідчого експерименту від 14.11.2019 року з фототаблицею до нього, під час якого ОСОБА_5 відтворила обставини події, та протокол проведення слідчого експерименту від 14.11.2019 року з фототаблицею до нього, під час якого свідок ОСОБА_14 відтворила обставини події, з тих мотивів, що допитана в судовому засіданні понята ОСОБА_23 пояснила, що «в кабінет вона не заходила, але слідчий експеримент проходив. Від початку до кінця слідчого експерименту вона не була».
Невизнання своєї вини ОСОБА_4 суд сприймає як спосіб захисту.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вирішив наступне.
Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Обвинувачена винна у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченої за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є кримінальним проступком, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів), особу винної - яка є не судимою, її вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, характеристику за місцем проживання, за відсутності обставин, які пом'якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої з обранням покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії.
Обвинувачена не вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Обвинуваченій було роз'яснено правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності, передбачений статтею 46 КК України.
Потерпіла заявила цивільний позов до обвинуваченої, в якому вказала, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 по відношенню до неї вона отримала фізичну, моральну, матеріальну шкоду. Зазначила, що в результаті спричинення їй тілесних ушкоджень вона у період з 01 по 11 листопада 2019 року та з 16 по 20 грудня 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні, а після виписок з лікарні та до сьогоднішнього дня лікується амбулаторно. Вказала, що внаслідок лікування станом на теперішній день вона понесла матеріальні витрати, документально з яких може підтвердити на загальну суму 5374,78 грн. Зазначила, що від вищеописаних отриманих тілесних ушкоджень, а також їх наслідків вона переживала сильні триваючі болі голови, руки серця, тощо. Вказала, що характеризуючи негативний вплив, вона може в загальному сказати, що внаслідок побиття вона не могла ходити, була позбавлена можливості справлятись по господарству, самостійно одягнутись, помитись, поїсти, справити природні потреби, тощо. Зазначила, що таким хворобливим станом вона створювала незручності дочці, яка змушена була ігнорувати особисте життя та вкрай багато часу перебувати поряд з нею, доглядаючи її. Вказала, що будучи «лежачим» хворим, вона розуміла, що створює незручності для близьких, оскільки таким станом позбавила їх сталого, звичного та повноцінного життя. Зазначила, що поряд з цим слід зауважити, що негативний психологічний вплив на неї справив ще і той факт, що побиття мало місце на її робочому місці, в присутності колег по роботі та зовсім сторонніх осіб. Вказала, що в результаті побиття вона, будучи підприємцем, з 01 листопада 2019 року до сьогоднішнього дня позбавлена можливості працювати, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень і переживань в похилому віці в неї стаються постійні гіпертонічні кризи. Зазначила, що описане створювало на неї психологічний тиск, внаслідок чого вона неодноразово плакала, нервувалась, «замикалась» в собі, вживала заспокійливі ліки, що в свою чергу також негативно впливало на близьких і вона це також відчувала, проте вдіяти нічого не могла, оскільки такі події були тривалими в часі та болючими для неї як фізично, так і морально. Вказала, що до сьогоднішнього дня ОСОБА_4 своєї вини у вчиненому не визнала, не розкаялася. Натомість по відношенню до потерпілої намагається створити таку «атмосферу», якою змушує потерпілу боятись її та у зв'язку з цим відмовитись від претензій до неї. Просила стягнути з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь матеріальну шкоду в розмірі 5374,78 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь моральну шкоду в розмірі 25000 грн.
Цивільний відповідач - обвинувачена ОСОБА_4 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні цивільного позову. Свій відзив мотивувала тим, що її вину у вчинені кримінального правопорушення не доведено. Вказала, що до позову не долучено будь-яких рекомендацій, рецептів чи виписок від лікарів, згідно яких підтверджено, що які саме медичні засоби та ліки були потрібні для лікування. Зазначила, що моральна шкода в сумі 25000,00 грн нічим не підтверджена та не обгрунтована доказами.
Потерпіла - цивільний позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у цивільному позові.
Обвинувачена - цивільний відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю з підстав, викладених у відзиві на цивільний позов.
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, заслухавши цивільного позивача та цивільного відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 01 листопада 2019 року близько 12 години 15 хвилин, знаходячись на території ОК «Ринок Жовква», що в м. Жовква, вул. Коновальця, 4, Львівської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, підійшла до потерпілої ОСОБА_5 та кричачи і ображаючи лайкою останню нанесла їй один удар правою рукою, у якій знаходився предмет, ззовні схожий на металевий ліхтарик, в область чола з ліва, від чого потерпіла присіла на крісло. Після цього, продовжуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 своєю лівою рукою схопила за праву руку ОСОБА_5 та стиснувши її нанесла ще декілька ударів правою рукою, у якій знаходився предмет, ззовні схожий на металевий ліхтарик, в область голови та чола потерпілої, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку з наявністю рани, садна та синців на голові, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, та синець на правій руці, який відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 завдала своїми неправомірними діями потерпілій ОСОБА_5 шкоди ушкодженням здоров'я.
Необхідність здійснення лікування потерпілої та придбання лікарських засобів для неї підтверджено документально, а саме випискою № 6156 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 за період перебування в стаціонарі з 01.11.2019 року по 11.11.2019 року, випискою з карти стаціонарного хворого № 6994 від 17.12.2019 року, листком лікарських призначень для ОСОБА_5 до медичної карти стаціонарного хворого № 6156.
Витрати, пов'язані з придбанням лікарських засобів, підтверджені документально копіями квитанцій на придбання товарів медичного призначення на загальну суму 5374,78 грн.
Таким чином додаткові витрати, викликані необхідністю придбання ліків, тощо, є обґрунтованими в розмірі 5374,78 грн.
За таких обставин позовну вимогу про стягнення з цивільного відповідача в користь цивільного позивача матеріальної шкоди в розмірі 5374,78 грн. потрібно задовольнити.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Цивільний позивач оцінює завдану їй моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн., мотивуючи це тим, що в результаті спричинення їй тілесних ушкоджень вона у період з 01 по 11 листопада 2019 року та з 16 по 20 грудня 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні, а після виписок з лікарні та до сьогоднішнього дня лікується амбулаторно. Зазначила, що від вищеописаних отриманих тілесних ушкоджень, а також їх наслідків вона переживала сильні триваючі болі голови, руки серця, тощо. Вказала, що внаслідок побиття вона не могла ходити, була позбавлена можливості справлятись по господарству, самостійно одягнутись, помитись, поїсти, справити природні потреби, тощо. Зазначила, що таким хворобливим станом вона створювала незручності дочці, яка змушена була ігнорувати особисте життя та вкрай багато часу перебувати поряд з нею, доглядаючи її. Вказала, що будучи «лежачим» хворим, вона розуміла, що створює незручності для близьких, оскільки таким станом позбавила їх сталого, звичного та повноцінного життя. Зазначила, що поряд з цим слід зауважити, що негативний психологічний вплив на неї справив ще і той факт, що побиття мало місце на її робочому місці, в присутності колег по роботі та зовсім сторонніх осіб. Вказала, що в результаті побиття вона, будучи підприємцем, з 01 листопада 2019 року до сьогоднішнього дня позбавлена можливості працювати, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень і переживань в похилому віці в неї стаються постійні гіпертонічні кризи. Зазначила, що описане створювало на неї психологічний тиск, внаслідок чого вона неодноразово плакала, нервувалась, «замикалась» в собі, вживала заспокійливі ліки, що в свою чергу також негативно впливало на близьких і вона це також відчувала, проте вдіяти нічого не могла, оскільки такі події були тривалими в часі та болючими для неї як фізично, так і морально.
Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що цивільному позивачу, яка зазнала фізичні та душевні страждання, протиправними діями з вини цивільного відповідача ОСОБА_4 , які призвели до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, було завдано моральну шкоду, яка перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із цими діями цивільного відповідача.
Факт заподіяння цивільному позивачеві моральних та фізичних страждань та втрат немайнового характеру підтверджується висновком експерта № 1147 від 01.11.2019 року.
Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, характер та обсяг моральних страждань, перенесених потерпілою у зв'язку із отриманими травмами (закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з наявністю рани, садна та синців на голові, синець на правій руці), характер немайнових втрат цивільного позивача (що полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя та трудової діяльності, самообслуговування та обслуговування домашнього господарства; створення незручностей для близьких внаслідок необхідності догляду за потерпілою), стан її здоров'я та майновий стан цивільного відповідача, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 5000,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити частково.
Майно, на яке накладено арешт відсутнє.
Питання про документи слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої не застосовувалися.
З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст. 91, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львів, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , ІПН судом не встановлено) в користь цивільного позивача ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 5374,78 грн.
Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львів, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , ІПН судом не встановлено) в користь цивільного позивача ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Жовківський районний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо судове рішення не скасовано після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_1