Справа №443/1133/21
Провадження №2/443/113/22
іменем України
08 лютого 2022 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Волинця О.Ю.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Зановяка І.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що з 03.02.2011 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . За час перебування у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживає із позивачкою та перебуває на її повному матеріальному утриманні. 27.11.2013 року рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області розірвано шлюб між позивачем та відповідачем. Стверджує, що спільне життя з відповідачем не склалося через його негативну поведінку, вживання ним алкоголю, вчинення сімейних скандалів та сварок в присутності дитини, що негативно впливало на виховання дитини. Після розірвання шлюбу відповідач залишив місце проживання у м.Шепетівка. За час спільного проживання та після розлучення, відповідач жодним чином не цікавиться життям та вихованням своєї дитини, не приймав та не приймає участі у його житті, як належить батькові. Позивачці доводиться самій виховувати та піклуватися про дитину, навчати та за потреби лікувати. Крім того у відповідача наявна заборгованість із сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 18071, 00 грн. Відповідач не цікавиться своєю дитиною, також весь цей час його не цікавить матеріальне забезпечення, фізичний та духовний розвиток сина, що свідчить про те, що він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини. Зазначені обставини також підтверджуються висновком комісії з питань захисту дітей Трускавецької міської ради, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітнього сина.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провавадження.
Ухвалою від 22.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги. Просили задоволити позов.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, зазначивши, що йому відомі наслідки позбавлення батьківських прав щодо його малолітнього сина.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Шепетівської міської ради в у вступному слові в судовому засіданні 28.12.2021 року підтримав висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітнього сина. У судове засідання 08.02.2022 року не з'явився, однак подав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.03.2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області (а.с.10).
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.11.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.13-14).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 01.02.2021 року, заборгованість божника - ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.02.2021 становить 18071 грн (а.с.17-18).
Відповідно до довідки Шепетівської міської ради від 23.04.2021 року про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, малолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Судом також встановлено, що малолітній ОСОБА_4 повністю знаходиться на утриманні матері, що визнається відповідачем.
Відповідно до характеристики квартального громадського комітету виконкому Шепетівської міської ради №20 від 20.04.2021 року та психолого-педагогічнї характеристики на ОСОБА_4 , виданої Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів ім.Н.Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (а.с.11, 15), мама цікавиться навчанням дитини, підтримує зв'язок з класним керівником у телефонному режимі. Батько не бере участі у навчанні і вихованні сина, не підтримує контакту з освітньою установою де навчається дитина, часто випивав.
Окрім того, судом встановлено, що батько малолітнього ОСОБА_4 не піклується про здоров'я дитини, про його фізичний, духовний та моральний розвиток, не проживає разом з сином, не відвідує його, не надає матеріальної допомоги, тобто повністю усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього сина.
Ці обставини були предметом дослідження комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Шепетівської міської ради Хмельницької області, за результатом яких 19.05.2021 року було складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).
Свідок ОСОБА_5 , в судовому засіданні дала покази про те, що є мамою позивачки, її дочка самостійно займається вихованням свого сина, батько дитини - ОСОБА_2 , не бере участі у вихованні дитини, не допомагає матеріально, зрідка телефонує до ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ч.1 ст.165 СК України).
Відповідно до Закону України ,,Про охорону дитинства,, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" № 3 від 30 березня 2007 року роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, передбачених ст.164 СК, а саме у разі ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Передбачене п. 2 ч.1 ст. 164 СК України ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 28.03.2019 року по справі №559/1553/16-ц).
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.
Малолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні висловив свою думку щодо спору та пояснив, що батько не бере участі у його вихованні, не допомагає матеріально. Інколи спілкується з батьком тільки по телефону.
Суд бере до уваги також і ту обставину, що відповідач під час розгляду справи у суді не заперечив щодо позбавлення його батьківських прав та не заявив про своє бажання, як батька, брати участь у вихованні та утримання свого малолітнього сина, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться його станом здоров'я, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що свідчить про свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, оскільки обставини, викладені у ньому знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, повністю та послідовно стверджуються матеріалами справи, а тому такий слід задоволити.
Окрім цього, суд роз'яснює, що на підставі ч.1 ст.169 СК України батько може бути поновлений у батьківських правах, за наявності підстав, передбачених законом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354,355 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 908,00 грн. витрат на сплату судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16 лютого 2022 року.
Головуючий суддя С.І. Сливка