441/1877/21 2/441/109/2022
07.02.2022 Городоцький районний суд Львівської області
в складі : головуючої - судді Яворській Н.І.,
при секретарі Цап І.М.,
з участю позивачки - ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить стягнути з ОСОБА_3 додаткові витрати на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 25 945 грн., покликаючись на те, що крім щоденних витрат на сина, вона несе інші витрати, зокрема на протязі 2020 року синові було проведено лікування зубів та корекцію зубних щелеп за допомогою брекетів. Вартість наданих медичних послуг складала 48300 грн., крім того, оскільки в сина гарні здібності до музики, він відвідує музичну школу, яку вона також оплачує, зокрема вартість оплати музичної школи за 2019-2021 складала 3 590 грн. Загальна сума додаткових витрат понесених нею на оздоровлення сина та розвиток музичних здібностей складає 51 890 грн. Оскільки, вказані витрати є додатковими, викликаними особливими обставинами, і зокрема розвитком здібностей дитини, його оздоровленням, самій нести такі витрати їй важко, і просить відшкодувати їй половину зазначених витрат, що складатиме 25 945 грн. з огляду на що, просить позов задовольнити.
Позивачка в судове засідання з'явилась, позов підтримала та просила його задоволити.
Представник позивачки в судовому засідання позов підтримала, пояснила, що вказані витрати є додатковими, викликаними особливими обставинами, і зокрема розвитком здібностей дитини, його оздоровленням, самій нести такі витрати позивачці важко, і просить відшкодувати їй половину зазначених витрат, що складатиме 25 945 грн. та просила позов задоволити, адже ця сума є 50% від затрат позивачки, які вона понесла на лікування та навчання.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, посилаючись на те, що позивачка не узгоджувала із відповідачем вибір лікувального закладу, розміру оплати лікування зубів сина, а також не надано документу про підтвердження того, що навчання в музичному закладі платне, не долучено доказів, що стосується захворювання дитини, не надано відповідного підтвердження про оплату наданих стоматологічних послуг, а також не долучено жодних доказів про кваліфікацію лікаря-стоматолога, який здійснював лікування.
Відповідач в судовому засіданні також позов заперечив, з підстав перелічених своїм представником, просив відмовити в позові.
Вивчивши матеріали справи, оглянувши позовну заяву позивачки, представника позивачки, відповідача, представника відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно рішення Городоцького районного суду від 12.12.2011 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей в розмірі 350 грн. щомісячно і до повноліття (а.с.9), 02.04.2018 рішенням Городоцького районного суду збільшено розмір аліментів до 1000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а.с.10-11).
Згідно довідки Судовишнянської дитячої школи мистецтв №17/2021 від 22.12.2022 ОСОБА_5 дійсно навчається у Судовишнянській дитячій школі мистецтв по класу акордеон з 02.09.2019 по даний час, та за даний період оплачено 3880 грн., що підтверджується також квитанціями (а.с. 13-24).
Ортопедичне лікування ОСОБА_5 підтверджується актом виконаних робіт, актами наданих послуг (а.с.25-30). ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 згідно виданої ліцензії займаються стоматологічною діяльністюю
Зідно зі ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини передбачений Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1991.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Згідно вимог частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Обов'язок, передбачений ст. 185 СК України, є самостійним і окремим від обов'язку по утриманню дитини. Він покладається на батьків незалежно від того, стягуються аліменти на утримання дитини за рішенням суду чи ні.
Вказане узгоджється із правовим висновком Верховного Суду України викладеними в постанові у справі №6-1489цс17 від 13.09.2017,
У відповідності з п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадках стягнення додаткових витрат мова йде про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Суд не бере до уваги зауваження сторони відповідача, що відсутні чеки, квитанції про оплату за лікування дитини, таке спростовано штампом у документах як «оплачено», і сумніву в суду не викликає. Щодо не узгодження медичної установи позивачкою з відповідачем, то відповідач міг сам взяти на себе обов'язок знайти лікувальний заклад на свій розсуд та провести лікування сина.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст.141, 180, 185 СК України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ППВСУ № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 3, 4, 10, 12, 15, 27, 30-31, 57, 109, 119, 120, 122, 141, 208, 209, 213-215, 218, 264, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , в користь ОСОБА_1 , додаткові витрати на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , в розмірі 25 945 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять грн.).
Стягнути із ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 908,00 грн. в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , прож. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстр. по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 14.02.2022.
Суддя: Яворська Н.І.